Кава на Різдво - Таня Мальована

Відкривши двері пропустив дівчину вперед, та включив світло заходячи.

— Роздягайся та розташовуйся, ванна зліва. А я зараз, щось придумаю з одягом, — швидко скинув пальто та взуття й подався шукати в що можна запропонувати перевдягнутися. Бо думаю в сукні їй буде спати не зручно. Інших планів окрім сну в мене сьогодні не було.

В шафі знайшов новий піжамний комплект, який мені дарувала Ліля на новосілля, але з розміром помилилася. Так він і чекав свого часу.

Знайшов Аню дрімаючу в залі на канапі.

Присівши перед нею наприсідки та легенько торкнувся руки.

— Аню, котику.

— Мм, — протягнула вона  та привідкрила очі намагаючись сфокусуватися на мені.

— Ось нова піжама, правда чоловіча, але нова. Ванні зліва в кінці коридору. Чисті рушники в шафі в ванній. Йди перевдягайся, а я тобі ліжко застелю.

Аня тільки с посмішкою кивнула й підхопивши піжами, шкутильгаючи пішла в бік ванної.

А я пішов міняти постільну білизну. Навіть легше заслав нові подушки та ковдру, поміняв простирадло.

Одразу забираючи старе, так сказати, собі на диван.

Аня з’явилася хвилин через п’ятнадцять, переодягнена й вже без макіяжу. Сонна та неймовірно затишна. З цими засуканими рукавами та розсипаним волоссям по плечах. Бачачи її такою, моє серце почалося битися частіше та підказувало мені одну вірну річ, яку я міг зробити.

— Дякую тобі, — Аня підійшла до мене та вставши навшпиньки легенько торкнулася губ у цілунку.

Обійнявши її за талію поцілував у відповідь.

— Лягай відпочивати, красуню, — сказав зовсім тихо, на ледь відірвавшись від її губ та від тепла яким вона мене огорнула.

— Солодких снів, — поцілував кінчик її носа та втік зі спальні, зачинивши за собою двері.

Занадто багато спокуси  опинилося на одному метрі квадратному, а квапити руду я не хочу.

Сидівши за ноутбуком у залі, ще довго прислухався до звуків зі спальні.

А заснути зміг тільки під ранок, ледь не насильно відганяючи всі думки та емоції з розуму.

Бо в мої бажання не входило спати на дивані, але у долі інші плани.

А ще в неї бувають кумедні жарти.

Бо ранок почався з дуже активного гуркоту у двері. Та голосного крику:

— Вставай, братику!