Йдемо зі мною, Василино - Ольга Островська

– Адаміре, сьєро, представляю вам мою обраницю і майбутню пов'язану, сьєру Василину, – продовжує знайомство мій, як виявилося, страшенно ревнивий, куард. − І підопічну, сьєру Ааму.

− Дуже радий, − широко посміхається Ренад, переключаючи свою увагу тепер на нашу маленьку амазонку, яка саме в цей момент також уважно дивиться на нього. Вкрай уважно. Оцінювально так. І ду-у-уже зацікавлено.

− Прекрасно. Сьєро Естері, ви матимете можливість поспілкуватися і ближче познайомитися з вашою ученицею, як тільки Ааму влаштується в палаці, – згортає всі ці церемонії Арід. – Я вже наказав своєму секретареві, для вас приготують сусідні покої з тими, в яких житиме Ааму. Він зв'яжеться з вашим сином і допоможе вам влаштуватися. А зараз прошу вибачити нам.

З цими словами, не чекаючи відповіді своїх підданих, мій куард рішуче продовжує свій шлях. А Рок з Ааму йдуть слідом.

− Аріде, а можна запитати? − подає вона голос, коли ми проходимо ще один зал, опиняючись досить далеко від обох Вієра.

− Так, Ааму? − злегка повертає він до неї голову.

– А цей… Ренад, він вільний? – приголомшує нас дівчинка.

− У нього немає пов'язаної та будь-яких зобов'язань, якщо ти про це, − здивовано піднявши брови, відповідає Арід.

− А можна, я візьму його собі у пов'язані, коли досягну потрібного віку? – дуже серйозно запитує наша амазонка.

Арід навіть різко зупиняється, щоб обернутися та уважно поглянути на свою підопічну. Кілька хвилин вони просто дивляться один на одного. І в погляді Ааму читається абсолютна рішучість отримати бажане.

− Добре, я подумаю над цим, − іронічно хмикнувши, повідомляє імператор, перш ніж вирушити далі.