Наречена для дракона. Частина 2 - Марія Люта
- Відбір... - повторила за Дарком, як папуга. А потім спитала максимально байдужим голосом: - І коли початок?
- Теж у понеділок. Мені дуже шкода, Анно...
- Не варто! - відповіла різкіше, ніж потрібно, і розвернулася до вікна.
Коли Дарк пішов, я пройшла до спальні Арденса до великого дзеркала і повісила нову функціональну прикрасу до артефакту, подарованого мені Луїзою. І тільки зараз я звернула увагу, що той невловимо змінився: раніше він був білого кольору, зараз же в ньому додалося прозорості, наче молоко розвели водою. Цікаво... А я так і не дізналася навіщо Луз так терміново мені його прислала, навіть не встигнувши завершити його і розповісти, які у нього властивості.
Ех, моя люба, добра Луз, як мені тебе не вистачає!
І Ребекки... За своєю сусідкою я вже встигла добряче скучити і навіть пошкодувала, що відмовила її втекти в Загір'я разом з нареченими Арденса. Зараз би з нею мені було б набагато спокійніше...
Але про спокій я могла лише мріяти, тому що з ранку понеділка все пішло шкереберть.
