Наречена для дракона. Частина 2 - Марія Люта

- Моя відповідь - ні, - я підняла підборіддя і витримала довгий пронизливий погляд принца.

- Що ж, - Філіп раптом повернув маску доброзичливого джентльмена і пройшовся поглядом по моїй фігурі, - зізнаюся, навіть шкода.

Цієї хвилини до мене якраз підійшов повірений і запросив на аудієнцію до короля. Я відчувала неймовірне полегшення, хоча, можливо, й поспішне: якщо така розмова була із сином, то якої слід чекати від батька?

- Вибачте, Ваша Високість.

- Не варто, леді Анно. Гарного вечора! - принц попрощався, як нічого не бувало. А потім стрепенувся: - Ох, зачекайте. Адже це улюблений десерт короля, - Філіп зупинив офіціанта, що приніс чергову гору ласощів на стіл. - Будьте такі люб'язні, передайте йому. Можу закластися, батько навіть не обідав сьогодні.

- Неодмінно, Ваша Високосте.