Не можна вбити - Велена Солнцева
З прибиранням впоралися швидко, і розташувавшись на дивані дивилися новий серіал із фентезійним сюжетом. Катя як завжди поклала голову мені на коліна, я тихенько перебирала її волосся, мене це дивним чином заспокоювало. Здавалося щоразу пропускаючи довгі каштанові пасма крізь пальці, я разом з ними відпускаю весь негатив.
-Ти так і не розповіла що вчора сталося.
Моя рука відразу інстинктивно трохи сильніше стиснула волосся дівчини.
-Ох.
-Вибач.
Вона тихо хмикнула.
-Мені навіть сподобалося.
Іноді Катя була трохи дивною і сумною, що на неї зовсім не схоже, але ж вона з моїми дивацтвами мириться, а їх набагато більше, тож і я іноді можу потерпіти її витівки.
-Ну так?
Катя коли хотіла, вміла наполягти на своєму.
-До мене хлопець чіплявся.
Подруга відразу ж сіла і з підозрою глянула на мене.
-І сильно чіплявся?
Вона знала що у мене досвіду в любовних справах нуль, тому я дуже гостро реагую на будь-які прояви симпатії, навіть найневинніші. А якщо вже нахабно пристають гублюся, але до відвертого лапання дійшло тільки вчора.
-Сильно, він у туалет за мною пішов і там лапати почав.
Катя стиснула губи і з похмурою усмішкою про щось думала.
-Ти запам'ятала цього мудака? Хозяїн клубу мій друг, він мені один раз дуже допоміг. Зараз напишу йому і з'їздимо по камерах подивимось на цього мудилу, а потім заяву до поліції напишемо, мій тато дасть справі хід.
Я злякано замотала головою, не вистачало ще вплутувати батька Катерини. Він у неї не остання людина в органах, до того ж я його відверто побоювалася. Він завжди був надто похмурим, і створював враження деспотичної людини, хоча дочку балував без міри.
-Не треба, Катюш. Давай просто забудемо.
Обхопивши моє обличчя руками вона гучно поцілувала в лоб.
-Добре, але якщо подібне повториться, ти просто зобов'язана одразу сказати мені.
Не встигла відповісти, як пролунав наполегливий дзвінок у двері.
-Ти когось чекаєш?
Подруга здивовано подивилася на мене.
-Ні.
-Тоді ти не проти якщо я подивлюсь хто там?
Дуже часто вона була надто схожа на батька, що виражалося швидше в командному, ніж у запитувальному тоні.
-Дивись.
Вона легко підскочила, обсмикнула довгу футболку яку знайшла в надрах шафи, і танцюючою ходою попрямувала до дверей.
-Хто стукає в ніч глуху?
Подивилася у вікно, там тільки починали згущуватися травневі теплі сутінки.
-Анастасія Литовська тут мешкає?
Цей холодний, трохи хриплуватий голос змусив здригнутися всім тілом. Не помічаючи моєї неадекватної реакції, Катя продовжила солодким тоном чокнутої малолітки.
-Хто питає?
-Відкрий!
Пролунав сильний удар по дверях. Катя здивовано подивилася на мене, я притиснувши руку до рота відступала назад.
-Незнайомим дядькам не відчиняю. Чухав би ти звідси малюк, поки є на чому. - Голос подруги різко змінився, в ньому чулися загрозливі нотки.
-Ти не Настя. - ось звідки він дізнався? - Передай їй що все одно ми зустрінемося, і чим раніше тим краще буде для неї.
У відповідь була абсолютна тиша, лунали тільки ледь чутні кроки сходами під'їзду.
-Це що за хрін з гори, Настюш? - Катя була роздратована і не приховувала цього.
-Я не знаю, у мене таких знайомих немає. Точно маніяк якийсь.
Подруга насупилась.
-Так, добре. Зараз скасую свої справи, ночую в тебе, завтра їдемо. Якщо цей мудак і після нашого приїзду тут ошиватиметься, то ми швиденько накатаємо заяву, так? Таких особистостей не можна залишати безкарними, вони нагліти починають.
Захар
Я просто закипав від злості, ця маленька погань мене обставила як малолітнього пацана. Як дурень учора приперся в її будинок не дивлячись на пізній час, влізли з хлопцями до сусідньої квартири, чатував на неї, але вона так і не вилізла. До того ж нитка була якась бліда й слабка, наче й не нитка, а слід від неї, і тільки вранці вона знову зміцніла і налилася кольором.
Коли пішов виманювати пташку, то якась курва відправила відомою адресою. При цьому я чітко знав що дрібна погань знаходиться всередині і тремтить.
З досади шпурнув кулаком по керму, через що машина жалібно пікнула. Сьогодні як придурок прикотив до її універу, все дізнався про цю чортівку за ніч, і виявилося що вона втекла прямо в мене з-під носа. У деканаті спочатку навідріз відмовилися говорити з якої причини відсутня зразкова студентка Настенька, але за невеликий хабар все ж таки вдалося з'ясувати, що у неї захворіла бабуся і вона поїхала її відвідати.
Бабуся, мати його, захворіла. Знаю чим захворіла, здохнути не може поки онучка не приїде. Злісно завів машину, чекай Настенька, скоро зустрінемося.