Таємниця Чорного Дракона. Злочинець - Аманді Хоуп
- У вас і справді, стомлений вигляд, - несподівано погодився Його Високість. - Ідіть додому, відпочиньте. Я зайду до вас із книгою пізно ввечері.
- До мене? - здивувалася я і відразу заперечила: - Не думаю, що таке можливо.
- Я надішлю вам напій, що зміцнить вас і додасть сил, - не звертаючи жодної уваги на мій протест, заявив принц.
- Дякую, але це зайве, - не здавалася і я. - До балу ще є час, ми встигнемо з вами позайматися. Тому не обов'язково так поспішати.
- Боюся, нам треба поспішати, - перебив Дракон. - Книга досить важка за один вечір її не подужати. А ви ж не хочете виглядати у непривабливому світлі на прийомі? І потрапити в халепу так само, як вийшло з солодощами?
До чого ж шкідлива людина, б'є, як то кажуть, у найболюче місце.
- Все ж таки, - продовжувала вперто гнути своє. - Думаю, ми порушимо ті самі норми пристойності, якщо ви з'явитеся пізно до мене в кімнату.
- Щодо цього не хвилюйтеся, - відразу парирував принц, посміхнувшись. – Я буду у вас у справах служби. Дещо з'ясувалося з приводу замахів, мені потрібно з вами поговорити.
- А, - від такого повороту, одразу не знайшла що сказати, чим і скористався Дракон.
Зробивши крок назустріч, скоротивши тим самим відстань між нами до мінімуму, нахилившись до мого вуха, прошепотів:
- До зустрічі!
І поки я приходила до тями і вирівнювала дихання, що збилося раптом, швидко зник у невідомому напрямку.
Коли легкий туман у голові розвіявся, поряд зі мною виявився той самий воїн, що супроводжував мене практично весь день, крім кінної прогулянки. Звідки він з'явився, я навіть не встигла вловити.
До чого підступна у Дракона магія, вона ж не просто мізки зносить, а й весь зовнішній світ перетворює на одну розпливчасту пляму. Потрібен час, щоб прийти до тями, і знайти ясність розуму і зору.
Чоловік ввічливо вклонився, я йому відповіла кивком і попрямувала додому.
Той час поки крокувала до будинку, що вже став рідним, згадала про таємний хід у стіні. Поки пам'ять свіжа, варто замалювати той камінь, що його відкриває. Невідомо, коли я звідси йтиму, завтра чи через рік, краще підстрахуватися.
Біля порога мене зустріла Мірана з якимись новинами, але я дівчину слухала в піввуха, поспішаючи до кімнати. Щоб служниця не збивала мене з пантелику своєю балаканинею, відправила її за вечерею.
Опинившись у приміщенні, насамперед поспішила до письмового столу, але там знайшла лише чисті аркуші паперу. Чогось на кшталт ручки чи олівця не виявила. Навіть у каміні не було ні вугілля, щоб ним скористатися. Повинно ж бути в мене якесь письмове приладдя?
Здається, в шафі я бачила якісь коробочки, що належали ще Алані. Може серед них і знайдеться щось схоже.
Ставши перебирати вміст скриньок та ящиків, з подивом виявила масу цікавого. Одні бульбашки з незрозумілим вмістом чого коштували. Швидше за все це лікарські засоби, схожі на ті, що бачила в будинку лікаря. Потрібно буде на дозвіллі розібратися, може, знайду щось корисне для себе.
Вже закриваючи коробку з колбочками, мій погляд натрапив на посудину із зеленою рідиною. Такого неприємного кольору, що я мимоволі потяглася і вийняла його на світ. Щось мені нагадала ця субстанція. Відчинила ковпачок, обережно потягла носом повітря. І тут же відскочила в огиді.
Запах був страшенно знайомий. Дуже схожий на той, яким пах просочений отрутою корсет.
Неймовірно! Зробилося одразу душно. Невже це та сама отрута? Звідки вона тут узялася?
Швидко закрила пляшечку, щоб отруйні пари не виходили.
У голові думки закрутилися з шаленою швидкістю. Хтось мені її підкинув? Хто має вільний доступ до моєї кімнати? Навіщо? Щоб підозри впали на мене? Дурниця яка! Не логічно ж!
Тільки ідіотка вирішить покінчити життя таким моторошним способом. Або ...
Несподівано осяяло! Принц мав намір сьогодні поговорити зі мною про розслідування. Може хтось замітає сліди? Чи вирішили мене підставити?
На лобі виступив холодний піт. Серце забилося, гулко віддаючись у скронях.
Якби я зараз не виявила посудину, можливо, незабаром її знайшли б вартові?
Ось вам бабця Юр'єв день. Передчуття мене не обдурили. У цьому світі, здається, разом із цілющою магією я знайшла і дар передбачення. Тільки допоможе він мені?
Якийсь час просто сиділа на підлозі, намагаючись придумати вихід із ситуації. Приголомшити Дракона заявою, що виявила у себе в речах пляшечку з отрутою? Чим це мені загрожує? У найгіршому випадку він не повірить, вирішивши, що я таким чином намагаюся відвести від себе підозру.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно