Політ Фенкса - Bogdana reider

Геліос, повернувшись до своєї людської форми, посміхнувся, дивлячись на Лію. Її очі блищали від щастя і здивування, коли вона побачила його.

— Що ти тут робиш? — запитала вона, намагаючись стримати усмішку.

— Не міг залишити тебе так просто, — відповів він, підходячи ближче. — Хотів побажати тобі вдалого дня в університеті.

Лія зітхнула, відчуваючи теплоту його присутності.

— Це дуже мило з твого боку, — сказала вона, обіймаючи його. — Але ти знаєш, що мій брат все ще може бути не дуже радий нашій дружбі.

Геліос посміхнувся і поцілував її в щоку.

— Не хвилюйся, — відповів він. — Я справлюся з твоїм братом. А зараз, чи можу я тебе запросити на вечерю після занять? Маю дещо важливе, що хочу тобі сказати.

Лія здивовано підняла брови, але погодилася.

— Звичайно, — відповіла вона. — Я буду чекати на тебе.

Вони провели ще кілька хвилин разом, насолоджуючись моментом, а потім Лія вирушила до університету. Її день був наповнений лекціями та завданнями, але думки про Геліоса не покидали її. Вона відчувала, що їхній зв'язок стає все міцнішим, і її серце було сповнене радістю і надією.

Після занять Лія поспішила додому, щоб переодягнутися перед вечерею. Вона вибрала просту, але елегантну сукню, яка підкреслювала її природну красу. Вона з нетерпінням чекала зустрічі з Геліосом, відчуваючи, що ця вечеря буде особливою.

Коли Геліос прийшов, він виглядав неймовірно привабливо у своєму костюмі. Вони вирушили до затишного ресторану, де їх чекала романтична вечеря при свічках. Лія відчула, як її серце б'ється швидше, коли Геліос взяв її за руку.

— Лія, я хочу сказати тобі дещо важливе, — сказав він, дивлячись їй в очі. — З моменту нашої зустрічі я відчув, що ти особлива для мене. Ти допомогла мені знайти відповіді на багато питань і врятувала багатьох людей. Я вдячний тобі за це.

Лія посміхнулася, її очі блищали від емоцій.

— Геліос, ти теж особливий для мене, — відповіла вона. — Я ніколи не думала, що зустріну когось на кшталт тебе.

Геліос нахилився ближче, його голос став тихішим і ніжнішим.

— Лія, я хотів би, щоб ти стала частиною мого життя. Я знаю, що ми різні, але наша любов здатна подолати всі труднощі. Чи згодна ти бути зі мною, незалежно від того, що чекає нас попереду?

Лія відчула, як її серце наповнюється радістю і любов'ю. Вона кивнула, її голос тремтів від хвилювання.

— Так, Геліос, я згодна. Я хочу бути з тобою, незалежно від того, що буде далі.

Геліос узяв її руку і поцілував її пальці, його очі блищали від щастя.

— Тоді давай разом побудуємо наше майбутнє, — сказав він. — І нехай наша любов буде вічною, як політ фенікса.

Кінець