Таємниця Чорного Дракона. Злочинець - Аманді Хоуп
На Івана навіть не дивився, зовсім не сприймаючи його як супротивника. Це було вже добре, але його слова мене зачепили не на жарт.
«Він збожеволів! - усередині мене наче бомба вибухнула, люттю накрило, навіть перед очима червона пелена з'явилася. – Що він собі дозволяє?»
- З чого це? - обурилася, ледве стримуючись бурхливі емоціі.
- Вас ні на секунду не можна залишити, - продовжив цей драконистий деспот, тим самим холодним і байдужим тоном. – Принців вам мало спокушати, ще взялися за воїнів?
І з такою зневагою простягнув, що я замахнулася відважити йому ляпас, вже погано розуміючи, що творю.
Дракон виявився швидшим і перехопив мою долоню.
- За це я вас можу заслати в рабині, - продовжив, пропалюючи мене ненависним поглядом. – Підняти руку на представника імператорської сім'ї рівносильно зраді.
- А представнику королівської родини, отже, дозволяється ображати людей?
Не знаю, до чого б ми договорилися і чим мені це загрожувало. У гніві я можу такого наробити, чого в нормальному стані ніколи б собі не дозволила. Але в цей момент втрутився братик.
Протиснувшись між нами, він примирливо промовив:
- Здається мені, вийшло непорозуміння. Давайте спочатку прояснимо ситуацію.
Мій гнів миттю випарувався, а на його місце прийшло каяття. Я хотіла Ваньку захистити, а вийшло навпаки, ще більше його підставила. З чого це я так розлютилася? Раніше за собою не помічала такого.
- Хто такий? – запитав Дракон крижаним тоном, вимушено перевівши погляд на мого братика.
Навіть у його позі відчувалася сила, влада та явна перевага.Мені знову погано стало, адже йому нічого не варто вбити. А я ще й олії у вогонь підлила.
- Я воїн із загону Чорного Дракона! - гордо заявив Іван, з викликом дивлячись у вічі принцу. - А ти хто?
Брови його високості повільно поповзли вгору, здається, таке нахабство він зустрічав лише одного разу - в моєму обличчі.
- Я принц Асгард, Чорний Дракон, - відповів той і його губи розпливлися в усмішці.
Німа сцена! Просто «Ревізор» на підмостках провінційного театру.
Брательник спочатку відкрив рот від подиву, потім видавив щось схоже на відому лайку. Відступив на пару кроків, з радісним виглядом розглядаючи принца, немов побачив диво дивне.
- Ви, справді Чорний дракон? – вигукнув з таким захопленням та здивуванням, що навіть підскочив на місці. - Я стільки про вас чув! Мріяв побачити! Ви не уявляєте…
Брательник задихався від захвату та радості, а я лише тупо переводила погляд з одного на іншого.
Здається, Ванькіна тирада охолодила запал Його Високості і він здивований таким обожнюванням, тепер з цікавістю дивився на свого раптового фаната.
- Про ваші подвиги складають пісні, а я тут бачу вас живого! Ви ж легенда! Неймовірно! - і все в такому ж дусі.
Ваньку було не зупинити, він бігав кругами, запитував, і, не чекаючи відповіді, знову розсипався в компліментах.
Ми б ще довго спостерігали весь цей цирк, але на наше щастя двері відчинилися, і в кімнату зазирнув командир загону, в який я вперше потрапила, той самий Дугл.
Воїн схилив голову у привітанні, але залишився стояти біля дверей. Принц швидко підійшов і чоловіки тихо заговорили.А в мене серце знову тривожно забилося, що там знову могло статися, якщо розмова призначена не для всілякіх вух. Поки вони спілкувалися, і у нас з братом теж з'явилася можливість пошушукатися.
- Ванько, що це було? - прошепотіла, майже не розкриваючи рота. - Ти що, в дитинство впав?
- Спокійно сестричка, все під контролем, бачиш, мужик навіть забув, що сказати хотів, - промовив він мені так само тихо.
- Так, ти що, дурня клеїв? - здивувалася я, несподівано дізнавшись про акторську здатність молодшого.
- Ну, трохи, - тихо видав артист. - Що, переграв?
- Зовсім трішки, - не стала я засмучувати народного паяца.
- А це й справді, Чорний дракон? - зовсім не образився хлопчисько, повертаючись до перерваної теми: - Я його трохи інакше уявляв, більшим, чи що. Він не виглядає дуже здоровим.
- Ти його в бою не бачив, - процідила крізь зуби, похмуро поглядаючи на принца.
- А ти що, бачила? - голосніше запитав брательник, і знову в його очах спалахнув той самий божевільний блиск.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно