Я обираю бути твоєю - Ольга Островська

І на мозок гнітюче тисне абсолютне всепоглинуще відчуття, що нога людини тут може і не ступала ніколи. Немов я тут одна однісінька на багато-багато кілометрів навколо. Але ж я не одна. Цього не може бути. Адже не може? Як таке взагалі можливо? Те, що відбувається, здається шаленим сном. Ось вона, арка. Стоїть посеред цього лісу, як стояла посеред нашого. Тільки от я вже не в нашому.