Закут - Куліш Микола

Нехай їде. Нехай випереджає!..

Кухман. Але він вас переїде!..

Радобужний. Так!.. Переїхати мене він може... Тоді ось що! Загальмуйте!.. Ні, не треба! Коли є можливість добудувати школу в такий спосіб, нехай... Хоча ні! Загальмуйте!.. (Подумавши). Загальмуйте до чистильної комісії. Лише! А там нехай їде!.. (Ще подумавши). Там далі він мене не переїде... А то нехай і переїде... Мені важко, Кухмане, немов мене вже переїхали... Ви розумієте? Чого так темно в сквері?

Пішли алеєю.

7

О в ч а р п'яний сам.

— Завтра чистка. Завтра мене мають чистити, себто вичистять з мене партію, чи то мене з партії. Але скажіть, гей ви, мої примари, сопутники мої! Що таке чистка? Та не хором! Стійте! По одному! Ну?.. Чистка є своєрідний медичний огляд, кажеш ти, довгоухий? Гаразд. Ну, а ти що скажеш, куций? Чистка є лікування. Ну, а ти, волохатий? Чистка—хірургічна операція. Ха-ха! Виходить, по-вашому, що партія якась химерна поліклініка, лікарня, з якої спорадично, за браком місць виганяють частину хворих? ГЬротесту-ю! А втім, геть медичні терміни! Подайте філософських... (Пішов алеєю, озираючись на свою тінь).

8

Брус і Ніна:

— Перевірку, чистку, Ніно, треба розуміти ширше й глибше. Це одна з форм невпинного у партії прагнення революційного класового добору. Чужоідейних геть усіх!

Ніна. Наприклад, Овчара куди?

Брус. Ідейно-хворих на лікування, кривоідейних на операцію. Партія не лікарня, не польовий шпиталь і на прапорі у неї не червоний хрест.

Ніна. А Радобужного?

Брус. Із закута — на світло! А далі видно буде... Ніна. Ну, а вас?

Брус. Обов'язково на перевірку! На участку боротьби за новий побут у мене справи вийшли негаразд. Проте я критичних теорійок проти чистки вигадувати не стану. Навпаки! Вважаю чистку за свій партійний іспит і за революційний перед пролетаріатом звіт.

Н і н а. Я одержала від Радобужного листа...

Брус. Ну?

Ніна. Читаю вам фрагмента. (Тихо наблизилась до ліхтаря. Прочитала). ...Інтимно й щиро пишу... Ага, ось. Можливо, що й вас привабить, як Бруса, ідея перевірки, чистки. Раджу не вірити. Перевірка, чистка, як і суд, інституція неудоско'налена. Випадковість грає першу ролю. Вирок здебільшого залежить від особистого настрою членів перевірної трійці, од їхніх шлунків, навіть од того, наприклад, як їм спалося з жінками, який настрій у жінок і яка буде погода...

Б р ус. Це коли в комісіях сидітимуть Радобужиі. Але там керують ті, у кого тонкий класовміі нюх, далекосяжне око, досвід і знання революційної педагогіки, Ніно. (Пішли).

9

Радобужний і Кухман:

— Важко, Кухмане! Не сплю! Я думав, ревнощі — це просто блохи, але це теж якісь скажені коти. Щоночі їх більшає навколо мене — ви розумієте?.. Якби ви знали!.. Я вже втретє убиваю жінку й Бруса... В уяві, звичайно. Учора, наприклад, був за городом, біля різниць. Саме тоді місяць зійшов і нестерпно блищали калюжі. І раптом мені почулося, що вони... цілуються і стогнуть... Я кинувся на їх... Га, Кухмане?

К у х м а н. Не раджу. Од безсоння ж та ревнощів є ліки — на кожну ніч свіженьку женщину, і тоді всі ваші скажені коти обернуться на мартовських. (Пішли).

10

Овчар, за ним Шайба, далі Клим і Векла. Овчар. Протесту-ю!

Шайба (до Клима). Ведіть, товаришу село, жінку, а я тим часом проведу товариша інтелігента. Бачте, блудить?.. (Догнав Овчара). Здрастуйте, товаришу... Маю щось сказати...

Клим і Векла пішли.

Овчар. Шайбо! Що таке чистка? Шайба. Ходімо, товаришу! О в ч а р. Куди?

Шайба. Отак просто по дорозі. Протокольно, маю щось сказати. (Повів було Овчара).

Овчар (став. Уперся). Шайбо! Що таке чистка?

Шайба. По-моєму, чистка — це збільшення на руках у партії трудових музолів.

О в ч а р. І зменшення мізкових?

Шайба (подумавши). По-моєму, ні! Стинають лише ті музолі, котрі на ногах у партії, бо вони болящі і заважають у поході до соціалізму, по-моєму.

О в ч а р. А зменшення мізкових?

Ш а й б а. Ну що ж! Которі хоч і головні, а заважають правильно думати, то їх треба зчистити, по-моєму.

О в ч а р. А по-моєму, чистка — це обшукування, обиск душі, після якого зостаються брудні сліди од чобіт, га?

Шайба. Трапляється й таке, коли в душі темно і бруду багато.

О в ч а р. А знаєте — це відповідь!.. (По паузі). Коли в душі темно і бруду багато, то треба чиститися. Чиститися! Гей, моя власна контрольна комісіє! Що скажеш тепер ти? Починай! Я далі сам себе дурити себто виправдовувати не можу! (Поліз по драбині на пам'ятник). Засідання власної контрольної комісії вважаю одкритим.

Шайба. Ходімо зо мною! Бо пізно ж... Дивіться, вже місяць зійшов.

О в ч а р (скинув піджака. До місяця). А, лисий! Здоров, лисий! Скоро й тебе вичистять із соняшної системи. Бо нікому ти тепер не потрібний в епоху електрики й пролетарських революцій, старий мрійнику, срібнолобий ідеалісте! Нікому! Хіба що на кладовищах та на кону для декорації...

Шайба. Упадете ж! Товаришу!

Овчар. Я вже упав! Розбився, розпився, розпався! Шайба. Побачить міліція — їй-бо, протокола напише. О в ч а р. Більше за власну контрольну комісію не напише...

Ш а й б а. Ну будьте свідомі. Подивіться на себе з об'єктивного боку.

О в ч а р. Життя наше — сплошной протокол... Слово має голова власної контрольної комісії.

Шайба. Готовий! По візника і в лікарню! (Побіг).

11

О в ч а р (сам). Слово має голова... (На другий голос). Ім'я, по батькові, прізвище? (Звичайним голосом). Овчар Трохим Іванович. (Одміняючи голоса). Рік народження? — 1896-й. Ваше соціальне походження?— Алкоголік-інтелігент. Професія, тільки без жартів? — Мрії, потім песимізм, без жартів. Додаткова? — Скульптор. Освіта?— Здається, модна — незакінчева і недостатня. Партстаж? — Роками вийшов, на зріст малий — з двадцятого. Партнавантаження?—Для партії зайва вага. Додаткові відомості? — Зневірився, розпився, од колективу одбив-ся, зайшов у закут, заснядів і розпався... Все!.. (По паузі). Товариші дерева, бульваре, місяцю! Слухайте постанову власної контрольної комісії... Слухали — схвалили... Га? Що?.. (Дослухаючись, немов до внутрішніх голосів). Стямся. Припини цю комедію... (Подумавши). Ты... Висновок трошки несподіваний, театральний. Гаразд! Відповідаю теж трошки несподіванно і театрально: коли щирість вмирає,— бере гору театральність... Хай живе! (Вийняв браунінга і вистрелив собі в скроню. Падаючи, руками заплутався в покривалі. Стяг його з пам'ятника).

Появилось Ленінове обличчя, погруддя. Очі примружені, трошки іронічні; Леиінові очі всміхалися.

12

Вернувся Шайба. Глянув — зрозумів. Подивився на одкритий пам'ятник. Розвів руками:

— Звиняй, Ільковичу... Звичайно, пролетарій такого б не вдіяв...

Другого дня комісія від КК провадила перевірку. Закінчуючи вступне слово, голова сказав:

— Партквитка і браунінга видають не на те, щоб член партії робив із партквитка мішеню, із себе трупа." Стріляючи в себе, член партії цим доводить і переконує всіх, що він має лише одну здібність — стріляти і влучати на відстані кількох міліметрів, та й то у власний лоб. Проте, стріляючи в себе, член партії цим самим стріляє в партію і в революцію, себто робить вчинок антигромадський, антиреволюційний. Отак ми кваліфікуємо самогубство члена партії взагалі. Трохи іншого надаємо значення, коли член партії стріляє в себе під час партійної перевірки, або ж після неї, за дверима партії. Коли на запитання, хто ти і що зробив для революції, член партії відповідає пострілом, цим він доводить, що він або нічогісінько не зробив, або робив шкоду. Чи не є він до певної міри тінню, чи не повторює рухів провокатора, що теж на запитання партії пришиває до землі свого язика кулею? Нарешті, коли вилучений член партії замість апелювати на неправдивість і можливі під час перевірки помилки комісії забиває собі в голову кулю, цим він сам ставить точку після протоколу комісії. До якої категорії партійних самогубців треба причислити Овчара, подумайте і обміркуйте самі. А нам дозвольте приступити до чергової виклички і перевірки живих і дієвих сил нашої партії. (Подивився у реєстрик). Товариш Брус!

Брус встав.

Ваш біографічний і революційний маршрут?

Брус. Біографічний маршрут почав я року 1901-го. До п'ятого креслив його босоніж у квадратовому дворі, на околиці міста, де жив мій батько, робітник-гарбар. Після сьомого до дванадцятого крутився маршрут мій між домом, початковою школою й вулицею. На дванадцятому році повів у найми. З тої пори покреслився він від дому кустаря-гарбаря на цегельню, знов до гарбарні аж до 1919-го. В той рік почав революційний маршрут: за комсомолом в Червону Армію, там за патронною двуколкою аж до Перекопу, потому до редакції військової газети і до нашої установи. Член партії від 1921-го. Все.

Голова. Що скаже бюро ячейки?

Голос з бюро. Активний. Крім основної роботи, редагує стінгазету, голова шефської комісії, робкор.

Голос. Навантажений, як молодий верблюд.

Голова. Хто має запитання? Одводи?

Виступив Кухман:

— Дозвольте? Голова. Будь ласка.

Кухман (прочитав). До перевірної комісії. Од службовців і робітників нашої установи. Заява. Недавно член партії т. Брус, бувши на розмові у завідателя нашої установи т. Радобужного, висловився так, що нібито товариш Радобужний вижив з установи всіх розумніших за його, ініціативних співробітників і обсадився облесниками, похлібцями, підлизами, потакачами. Яко члени профспілки ми висловлюємо з приводу цього наш протест і питаємо: чи може бути в радянській системі така установа взагалі і чи може казати таке про службовців член партії? (Подає заяву).

Голова (до Бруса). Говорив таке?

Брус. Казав, але не про всіх. Будь ласка, почисліть, скільки там підписів?

Голова. Шість.

Брус. їх авторів я й мав на думці.

Радобужний. Маю запитання! Чому товариш Брус, рисувавши перед нами свого біографічного маршрута, не довів його до моєї квартири, а в революційному не показав, як він боровся за новий побут? Адже ж півроку товариш Брус кохався нищечком од мене, потай од усіх з моєю дружиною. Чому за цей романтичний, побутовий маршрут ні слова не сказав товариш Брус?

Голова (до Бруса). Погано. Чому не сказав?..

Брус. Покохав — це факт. Не сказав, бо знав, що за це скаже товариш Радобужний, хоча він і пропонував мені завчора помирну. А от що про це я раніше не сказав"— це моя провина.

Голова.