Поетичні твори - Федькович Юрій
СПІВАНКИ
Під таким заголовком І. Франко вперше опублікував у Писаннях, т. 1, с. 550-561, 12 Федьковичевих поезій з його рукописної збірки народних пісень, що зберігається в ІЛ, ф. 58, № 66, і має назву «Найкращі співанки руського народу на Буковині. Зібрав Ю. Федькович», Цикл зазначених поезій (арк. 93-102, 115-118) об’єднаний заголовком «Співанки Федьковича». В кінці збірки дата: «16 н. с. декембра 1886».
У нашому виданні «співанки» подаються за першодруком вибірково (с. 550-553, 557-558). Найбільшу популярність здобула пісня «Як засяду, браття, коло чари...», написана «на голос» німецької т. зв. буршівської пісні «Sind wir nicht zur Herrlichkeit geboren?» («Чи не народжені ми всі для прекрасного?» - Писання, т. 1, с. 558). Пізніше твір зазнав різних трансформацій. Наприкінці минулого століття початок «співанки» майстерно перефразував О. Маковей для викриття бездіяльності буковинського посла до австрійського парламенту Воляна:
Як засядем, браття, ми у Відні
Радити про злидні і біду -
Посли друться за народи бідні,
А я собі ухом не веду.
Кришталева чаша, добре вино,
Радьте чи не радьте - все одно.
(«Буковина», 1897, № 56, с. 3).
БАЙКИ
За спостереженням І. Франка (Писання, т. 1, с. 529), Ю. Федькович складав байки, починаючи з 1868 р., і написав їх майже півтора десятка. Дві з них у 1873 р. автор включив до рукописної збірки «Проскура для чемних руських діточок», яка зі значними змінами вийшла у Чернівцях лише в 1887 р. Друкувалися байки Федьковича також у виданнях: «Зоря, читаночка для сельських людей» (Львів, 1869), «Буковина» (1885), «Бібліотека для молодіжі» (Чернівці, 1886, 1887), але разом поет їх так і не видав.
Банки «Кіт і Лис», «Гривко і Сивко», «Заєць», «Кінь» вперше надруковано у вид.: «Бібліотека для молодіжі», 1887, с. 85-86, 107-108, 126-127, 158-159.
Автограф байки «Кіт і Лис» невідомий; з автографа байки «Гривко і Сивко» лишився тільки фрагмент (ІЛ, ф. 58, № 62); автографи байок «Заєць» і «Кінь» зберігаються в ІЛ, ф. 58, № 19 і № 25.
Байки подаються за вид.: Писання, т. 1, с. 533-538.
Відсутню в Писаннях дату байки «Кінь» ставимо за автографом.
ЩО Я ЛЮБЛЮ, В ЩО ВІРУЮ, НА ЩО НАДІЮСЬ
Вперше надруковано у «Буковинському календарі на звичайний рік 1892» (Чернівці, 1891, с. 4).
Автограф невідомий.
Подається за вид.: Писання, т. 1, с. 514.
_____________
ПОЯСНЕННЯ СЛІВ
Аби́х - аби я; якби я
Абши́т - відставка, звільнення від військової служби
Авди́тор - прокурор військово-польового суду
Аді́ть - дивіться
Алеу́та - музичний інструмент
Арнау́т - найманий солдат-албанець
Арога́нція - зухвалість, нечемність
Арти́кул - параграф
Арца́ба - бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс (варцаб)
Арше́ник - отрута
Асентеру́нок - рекрутський набір
Афте́мний - пекельний
Ба́діка - старший брат; дядько
Бамбу́рити - сильно вдаряти, бити
Ба́нно - сумно, тужно
Ба́ночка - австрійська монета (гульден)
Банува́ти - сумувати
Ба́рда - сокира
Ба́юр - шнурок, очкур
Бербени́ця - діжечка, барило
Беса́ги - сакви
Бефе́ль - військове навчання, муштра; наказ
Беци́рк - повітовий уряд
Би́лє - бадилля
Би́нда - стрічка
Бігме́ - їй-богу
Бізува́ти - могти
Бла́нений - обшитий хутром, смушками
Блі́ти - блеяти (про овець)
Бо́дня - дерев’яна низька діжка з кришкою
Бока́ч - косогір
Боржій, бо́рше - швидше
Бринду́шка - назва ранньої весняної квітки
Брич - бритва
Вайльо́! - вигук розпачу (у значенні «лишенько!», «горе!»)
Ва́ре - слово для підсилення запитання
Вару́нок - умова
Ва́р'ят - божевільний
Вата́жний - старший, головний
Ва́терка (ва́тра, ватра́к) - вогник (вогнище)
Вербеци́рка - військовий прийомний пункт
Виби́ваний - розкішно оздоблений; інкрустований
Визни́на - в’ялена осетрина
Вило́ги - військові відзнаки на комірі
Витяка́ти - вистачати
Ви́цимбрувати - закріпити яму колодязя зрубом (цямринням)
Ві́дав (ві́дай) - видно, мабуть
Віди́й - лютий, злий
Відпра́ва - увільнення (з війська, з роботи); церковне богослужіння
Відь - мабуть, певно; адже
Ві́ля -
