Марні зусилля кохання - Вільям Шекспір

Виходить, ви - красиві, як чорнило.

Катаріна

Красива, наче буква «Б» у зшитку! 88

Розаліна

Сховайте пензель. Борг я свій віддам,

Рум’яна, в буквах золотих мадам!

О, від цих «О» у вас лице рябіє! 89

Катаріна

Жартуєш з віспи? Шлю проклін тобі я!

Принцеса

Дюмен вам, Катаріно, щось та шле?

Катаріна

Ось рукавичка.

Принцеса

Як? Одна? Це зле!

Катаріна

Їх дві, а ще прислав ось на додачу

Любовних віршів тисячу добрячу.

І в тих рядках, що ллються, як вода,

Змішались лицемірство й глупота.

Марія

І я перлини маю від Лонгвіля,

А з ними й лист завдовжки із півмилі.

Принцеса

Ти, мабуть, мріяла про інший зміст -

Намисто довше, а коротший лист?

Марія

Таке, щоб за розкриті руки довше!

Принцеса

Розумні ми, бо з них глузуєм знов же!

Розаліна

Дурні ж вони, що цей купують сміх.

Бірона ще помучу я при всіх!

Якби ж його на тиждень залучити,

То був би він у мене нарочитий,

О, як би ластився, чекав, просив

І розум тратив для пустих рядків,

І примхам потурав моїм щоразу,

І гордістю вважав мою образу!

Я стала б долею йому навік,

Вертіла б ним, в який захочу бік.

Принцеса

Ніким так завладати неможливо,

Як мудрецем, що став дурним на диво:

Безумство з розуму, що спаленів,

І є прикраса вчених глупаків.

Розаліна

Так не кипить юнацька кров у жилах,

Як хтивість спалює мужів дозрілих.

Марія

Не завжди видно дурість у тупцеві,

Але вона помітна в мудрецеві,

Бо той шукає в розумі й знанні,

Чим виправдати помилки дурні.

Принцеса

Ось наш Бойє із щастям на обличчі.

Входить Бойє.

Бойє

Я мру зі сміху! Де ж її величність?

Принцеса

Щось є нове?

Бойє

Готуйтеся, жінки!

Спокою вашого бунтівники

Ідуть походом під щитом науки,

Аби зненацька взяти вас у руки.

Тож для боріння докладіть зусиль

Чи, як зайці, втікайте геть звідсіль.

Принцеса

Святий Дені на Купідона! Хто там

На нас, розвіднику, зібравсь походом?

Бойє

Під тінню смокви я спочити ліг,

Але й заплющити очей не встиг,

Коли пропав мені жаданий спокій,-

Там чулися чиїсь все ближче кроки.

То йшли король і друзі. Я хутчій

Завбачно шаснув у густі кущі,

І те почув, що чуєте ось тут:

Вони у машкарах до вас ідуть.

Герольд у них - лукавий, гарний паж,

Що вивчив роль свою, але яка ж

Та буде роль? Вони його навчали:

«Ось так тримайся, розкидай похвали».

Але, принцесо, й страх їх був потряс,

Що він розгубиться, зустрівши вас.

«Хоч ангела,- повчав король уміло,-

Побачиш, та не бійсь, тримайся сміло».

А паж відмовив: «Ангел - це не зло,

Аби лиш не чортяку принесло».

Усі сміялись, плескали по плечах,

Бундючивсь паж від жартів молодечих.

Той руки потирав, од щастя млів,

Мовляв, не чув ізроду кращих слів.

А другий клацав пальцями з нестями:

«Via! - гукав.- Ми йдем, чекайте, дами!»

А третій: «Уполюєш пишних пав!»

Четвертий танцював, доки не впав.

І всі звалилися за ним одразу

Зі сміхом, що їх брав, подібно сказу.

І реготали всі, мов навісні,

Аж поки сльози полились рясні.

Принцеса

Невже прийдуть, мов блазні скомороші?

Бойє

Вони вже йдуть, наряджені вельможі,

Лицятись хочуть і водить танки,

Впізнати по своїх дарах-таки

Обранок власних, скритих машкарою,

І виграти прихильність їхню грою.

Принцеса

Вони так хочуть? Ми їх провчимо!

Панянки, все ж у нас піде само:

Облич їм не покажемо з-під маски,

І марні будуть домагання ласки.

Ось, Розаліно, мій кулон - бери,

Обманять короля його ж дари;

Натомість я візьму твою перлину,

Мене Бірон сприйме за Розаліну.

Ти з Катаріною, Маріє, теж

Круг пальця двох коханців обведеш.

Розаліна

Нам слід на видноті дари носити.

Катаріна

Що ви, принцесо, хочете зробити?

Принцеса

Моя мета - їх наміри розбить.

Вони ідуть сюди заради сміху,-

Ми поглузуєм з них, собі на втіху.

Хай таємниці викажуть свої

Чужим коханим наші крутії.

А в другий раз їх здіймемо на глузи,

Лице відкривши та змінивши буси.

Розаліна

А що коли запросять у танок?

Принцеса

Ні, краще смерть, а з місця - ні на крок.

Не зглянемось на завчену їх мову:

Благатимуть - відвернемося знову.

Бойє

Але зневага вразить їх серця,

І роль вони забудуть до кінця.

Принцеса

Цього я хочу й сумніву не маю,-

Зіб’ються і забудуть все до краю.

Забавно бавити витівників

Тим, хто перехитрити їх зумів.

Своєю зробим їхню гру, й по тому

Вони, осміяні, підуть додому.

Сурми за сценою.

Бойє

Сурма! Надіньте маски, йдуть артисти.

Дами надівають маски.

Входять король, Бірон, Лонгвіль і Дюмен у масках і російських костюмах. 90 За ними - Метелик, музиканти і слуги.

Метелик

«Привіт красі, що найпишніша в світі!»

Бойє

Пишніша за красу тафта їх