Нові коментарі

21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал

23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг

15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою

3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Не в пустелі мовчання - Чир Нестор

Читаємо онлайн Не в пустелі мовчання - Чир Нестор
Не в пустелі мовчання ми живемо,
А зриваємо з себе чужинське ярмо.
Ми впускаємо в душі дніпровий розлив,
Української пісні нам любий мотив.
Ми до болю стискаємо в грудях серця,
Коли хтось забуває про матір й отця,
Коли хтось насміхається з наших синів,
І до покручів різних скипає наш гнів.
Ми народжені з дива й небесних озер,
В нас козацька звитяга живе дотепер.
Ми в пориві до волі, немов тятива,
Що наводить стрілу, де ворожа брова.
Ми — шляхетний народ, маєм свій маєстат,
Хоч пройшли крізь горнило неволі і страт,
Хоч в катівнях і тюрмах вмирали нераз
І найгіршими морами нищили нас.
Обнімається Київ і Галич віки...
Тож чи треба нам зайд і чужої руки?
Тож чи треба, щоб плакала кобзи струна,
І молитва була, наче осінь сумна?
Станьмо купно на Рідного Дому поріг,
Хто душею не зчерств і хто гідність зберіг!
Чашу волі жаданої спиймо до дна —
У нас пісня одна й Україна одна.
А зриваємо з себе чужинське ярмо.
Ми впускаємо в душі дніпровий розлив,
Української пісні нам любий мотив.
Ми до болю стискаємо в грудях серця,
Коли хтось забуває про матір й отця,
Коли хтось насміхається з наших синів,
І до покручів різних скипає наш гнів.
Ми народжені з дива й небесних озер,
В нас козацька звитяга живе дотепер.
Ми в пориві до волі, немов тятива,
Що наводить стрілу, де ворожа брова.
Ми — шляхетний народ, маєм свій маєстат,
Хоч пройшли крізь горнило неволі і страт,
Хоч в катівнях і тюрмах вмирали нераз
І найгіршими морами нищили нас.
Обнімається Київ і Галич віки...
Тож чи треба нам зайд і чужої руки?
Тож чи треба, щоб плакала кобзи струна,
І молитва була, наче осінь сумна?
Станьмо купно на Рідного Дому поріг,
Хто душею не зчерств і хто гідність зберіг!
Чашу волі жаданої спиймо до дна —
У нас пісня одна й Україна одна.
Відгуки про книгу Не в пустелі мовчання - Чир Нестор (0)