Богуслав понад Россю... - Щербак Микола

Богуслав понад Россю і Корсунь в боях стугонять.
Біла Церква горить – блискавицями зайдів зустріла.
Пан отаман, як грім...
У Черкасах сідлає коня.
Над Дніпром пролетить. У Таращі розпростує крила.

Як вогонь, він випалює й косить бур'ян-блекоту,
Із двосічним мечем викорчовує плем'я Батиїв.
У Трипіллі зітхне, як подивиться в мряку густу,
Де в диму клекотить і палає розтерзаний Київ.

Заскрегоче зубами, наморщить високе чоло,
Стисне в боки коня і, як вихор, шугне в надвечір'я...
Вільна Січ ожила, і козацтво, як мак, розцвіло.
Хвиля б'є в береги – розлилось українське безмір'я!