Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Журба поорала чоло моє бідне... - Твердохліб Сидір
Аннотація до бестселера - Журба поорала чоло моє бідне... - Твердохліб Сидір
Всі твори автора ⟹ Твердохліб Сидір
Всі твори автора ⟹ Твердохліб Сидір
Читаємо онлайн Журба поорала чоло моє бідне... - Твердохліб Сидір
* * *
Журба поорала чоло моє бідне,
І сивіє з горя мій волос,
Втомився я смутком, дрижить плачем голос,
А зірка остання і никне, і блідне,
Журба поорала чоло моє бідне…
Ще двадцять два роки мені не минуло,
Ніщо не вчинив ще я, люди,
Не жив я, а гасне життя мені в грудях
І серце не б'ється… Мене мов не було —
Ще двадцять два роки мені не минуло.
Ліг смуток століття на душу скалою,
Скривавились серце і крила…
Як марно по світу пішла моя сила!
Заквітчана юність пішла мов з водою —
Ліг смуток століття на душу скалою!
Якщо б мене мати в світ вивела вдруге,
Я вже не шукав би людини…
Самотній прожив би й умер у пустині,
Ніхто не ридав би… Не плакали б други,
Якщо б мене мати в світ вивела вдруге.
Журба поорала чоло моє бідне,
І сивіє з горя мій волос,
Втомився я смутком, дрижить плачем голос,
А зірка остання загине безслідне,
Журба чоло моє бідне зорала.
А двадцять два роки мені не минуло…
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.
Журба поорала чоло моє бідне,
І сивіє з горя мій волос,
Втомився я смутком, дрижить плачем голос,
А зірка остання і никне, і блідне,
Журба поорала чоло моє бідне…
Ще двадцять два роки мені не минуло,
Ніщо не вчинив ще я, люди,
Не жив я, а гасне життя мені в грудях
І серце не б'ється… Мене мов не було —
Ще двадцять два роки мені не минуло.
Ліг смуток століття на душу скалою,
Скривавились серце і крила…
Як марно по світу пішла моя сила!
Заквітчана юність пішла мов з водою —
Ліг смуток століття на душу скалою!
Якщо б мене мати в світ вивела вдруге,
Я вже не шукав би людини…
Самотній прожив би й умер у пустині,
Ніхто не ридав би… Не плакали б други,
Якщо б мене мати в світ вивела вдруге.
Журба поорала чоло моє бідне,
І сивіє з горя мій волос,
Втомився я смутком, дрижить плачем голос,
А зірка остання загине безслідне,
Журба чоло моє бідне зорала.
А двадцять два роки мені не минуло…
***
Джерело:Цифрова Українська Бібліотека.
Відгуки про книгу Журба поорала чоло моє бідне... - Твердохліб Сидір (0)