Всупереч бажанням - Селена Рейні

– Це моє сім’я.

– Що? – вона так і продовжила стояти, тісно стиснувши ноги й тримаючи у руках рушник, забарвлений її невинністю.

– З тебе витікає моє сім’я, – пояснив він.

– Ах, – протягнула вона і незграбно переступаючи, сховалася за ширмою.

Він почув сплеск води. А тоді нічого. Тиша. Бенедикт чекав хвилину. Другу. Третю.

– Грейс, з тобою все гаразд?

Вона не відповіла. Бенедикт вже почав хвилюватися. Він знав, що жінки відчувають біль під час першого інтиму. А може, у деяких випадках, болісні відчуття не минають і після близькості?

Побоюючись того, що Грейс втратила свідомість, Бенедикт зірвався з ліжка і забіг за ширму. Але те що він побачив, було набагато гіршим.

Грейс сиділа на стільці з вологим рушником у руках. На матерії ще було видно невипрану червону пляму. У сірій нічній сорочці та з низько опущеною головою, дівчина здавалася такою тендітною і беззахисною, що Бенедикта пройняв жаль до неї.

– Грейс…, – він став поряд з нею. – Грейс, з тобою все гаразд?

Вона не відповіла. Не підняла голови. Навіть не поворухнулася.

– Грейс?

Чоловік опустився на коліна і вже навіть був готовий благати вибачення за те, що так жорстоко повівся з нею. Але тут Грейс підняла очі й він злякався того болю та ненависті, які горіли у них.

– Я б хотіла залишитися сама.

– Але…

– Будь ласка, іди у свою кімнату. Я розрахуюся з тобою завтра.

Чоловік підвівся і пішов до себе. Він зробив все правильно, лишивши Грейс невинності. Тоді чому ж йому так важко на душі?