Теорія літератури - Соломія Павличко
318
Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 547.
319
Товкачевський А. Література і наші «народники». — С. 432.
320
Шевчук В. «Хатяни» й український неоромантизм // «Українська хата». Поезії. 1909—1914. — К., 1990. — С. 11.
321
Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність. — С. 176.
322
Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 549.
323
Там само.
324
Там само. — С. 551.
325
Там само. — С. 552.
326
Євшан М. Шевченко і ми. — С. 641.
327
Євшан М. Суспільний і артистичний елемент в творчості. — С. 554.
328
Там само. — С. 555.
329
Сріблянський М. Ірраціональна поезія. «Пелюстки надій» Ол. Неприцького-Грановського // Українська хата. — 1910. — Кн. 11. — С. 694—696.
330
Сріблянський М. Поет і юрба. (До характеристики «культу» Шевченка) // Там само. — Кн. 3. — С. 201.
331
Євшан М. Плач над упадком літератури // Там само. — 1912. — Кн. 1. — С. 27.
332
Там само. — С. 28.
333
Євшан М. Свято Маркіяна Шашкевича // ЛНВ. — 1911. — Т. 56, кн. 11. — С. 306.
334
Євшан М. Літературні замітки. («Українські і австрійсько-руські класики») // Там само. — 1913. — Т.62, кн. 4. — С. 147.
335
«Леся Українка, Ольга Кобилянська і Михайло Коцюбинський — се наш літературний ареопаг, найвища інстанція» (Євшан М. Літературні замітки. «Тіні забутих предків» // Там само. — Кн. 5. — С. 365).
336
Євшан М. Літературні замітки. («Українські і австрійсько-руські класики»). — С. 147.
337
Бібліографія // Українська хата. — 1910. —Кн. 6. — С. 414.
338
Євшан М. Ольга Кобилянська // Євшан М. Під прапором мистецтва. — С. 89.
339
Євшан М. Михайло Яцків. — С. 29.
340
Євшан М. Богдан Лепкий // Євшан М. Під прапором мистецтва. — С. 59.
341
ЛНВ. — 1911. — Т. 53, кн. 2. — С. 352.
342
Євшан М. Літературні записки. (З приводу книжки М. Вороного…) — С. 541.
343
Євшан М. Іван Франко // ЛНВ. — 1913. — Т. 63, кн. 7—8. — С. 279.
344
Овсянико-Куликовський міг зацікавити хатян і з тієї причини, що був якоюсь мірою «своїм», малоросом. Українець за походженням, випускник Одеського університету, пізніше учень Потебні, до 1905 р. професор Харківського університету, Овсянико-Куликовський у 1877—1882 рр. перебував у Європі й був близьким до Драгоманова; в 1877 р. вийшли «Записки южно-русского социалиста», а в 1922 р. (посмертно) — «Психология национальности» (Пг.).
345
У цьому зв’язку зазначу, що досить поширене твердження про вплив на Євшана Іполита Тена, на теоріях якого, власне, й ґрунтувалася культурно-історична школа в Росії, є одним з літературознавчих міфів. Ця ідея пішла від Олеся Бабія (Бабій О. Микола Євшан (Федюшка). Життя і творчість. — Львів, 1929) і популярна донині. Те, що Євшан час від часу посилався на Тена, не означає, що він був його учнем. Навпаки, Євшан скоріше полемізував з ідеями Тена. Наприклад, в одній з рецензій на твори Лесі Українки Євшан зауважує, що її творчість найкраще свідчить проти теорій залежності письменника від оточення (Євшан М. Леся Українка. Твори. Книга перша. — Видавництво «Дзвін». — Київ, 1911 // ЛНВ. — 1911. — Т. 56, кн. 12. — С. 611).
346
Євшан М. Юрій Федькович в світлі нових матеріалів // Там само. — Т. 55, кн. 9. — С. 288.
347
Українська хата. — 1909. — Кн. 1. — С. 2.
348
В останньому, щоправда, бачимо не так феміністичну тенденцію — захист права жінки на свободу від норм, як антифеміністичну — емансипована жінка використовує чоловіка як донора, інструмент у своєму репродуктивному бажанні. Винниченко виказує відчуття остраху чоловіків перед емансипацією й перед вільною жінкою. Це свого роду вияв ненависті до жінок, який досить характерний для багатьох європейських модерністів перших декад XX віку.
349
Сріблянський М. Боротьба за індивідуальність. — С. 180.
350
Євшан М. Леся Українка. Твори. Книга перша… — С. 612—613.
351
Євшан М. Василь Пачовський. Спроба характеристики // Українська хата. — 1909. — Кн. 6. — С. 307.
352
Там само. — С. 308.
353
Там само. — С. 309.
354
Там само. — С. 314.
355
Євшан М. Сучасна польська література і її вплив на нашу // ЛНВ. — 1912. — Т. 60, кн. 12. — С. 531—532.
356
Сріблянський М. Етюд про футуризм // Українська хата. — 1914. — Кн. 6. — С. 450.
357
Сріблянський М. Літературна хвиля… — С. 28.
358
Сріблянський М. Етюд про футуризм. — С. 464.
359
Woolf V. Mr. Bennet and Mrs. Brown // The Gender of Modernism. — Indiana University Press, 1990. — P. 635.
360
Мистецтво. — 1919. — Ч. 1.
361
Там само. — 1920. — Ч. 1.
362
Сосюра В. Твори: В 10 т. — К., 1970. — Т.1. — С. 47.
363
Хвильовий М. Твори: У 2 т. — К., 1991. — Т.2. — С. 292.
364
Домонтович В. Дівчина з ведмедиком // Домонтович В. Проза: В 3 т. — Нью-Йорк, 1988. — Т.1. — С. 122.
365
Політичні обставини та їхній вплив на літературу 20-х років детально описані в кн.: Luckij G. S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine. — Duke Universiti Press, 1990.
366
Підмогильний В. Оповідання, повість, романи. — К., 1991. — С. 318.
367
Там само. — С. 391.
368
Зеров М. Твори: У 2 т. — К., 1990. — Т.1. — С. 27.
369
Підмогильний В. Оповідання, повість, романи. — С. 413.
370
Там само. — С. 780—781.
371
Йогансен М. Як будується оповідання. — Харків, 1928. — С. 414.
372
Шлях. — 1918. — Ч. 1. — С. 5—6.
373
Агієнко О. Динамізм у малярстві // Там само. — 1917. — Ч. 1. — С. 48.
374
Агієнко О. Вільний театр // Там само. — Ч. 2. — С. 68.
375
Там само. — С. 70.
376
Агієнко О. Динамічна церква // Там само. — Ч. 5—6.
377
Рудницький М. Багата література // Там само. — 1918. — Ч. 12. — С. 49.
378
Там само. — С. 52.
379
Меженко (Іванів) Ю. Можливості і обов’язки української поезії // Там само. — 1919. — Ч. 1. — С. 59.
380
Там само. — 1917. — Ч. 2. — С. 80.
