Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Інше » Українська література 17 століття - Автор невідомий

Українська література 17 століття - Автор невідомий

Читаємо онлайн Українська література 17 століття - Автор невідомий
на Україні.

33 М а р т и н К р у з і й (XVI ст.) — німецький богослов, учасник Тю-бінгенського гуртка протестантських теологів. Приїхавши в Константинополь за. викликом патріарха Ієремії Траноса, домагався, щоб православна церква або визнала протестантизм, або допустила з’єднання православ’я і протестантизму на певних умовах; автор твору «Вісім книг про Турко-Г'рецію» (Базель, 1584).

34 В е с е л е ї л — біблійний старозавітний персонаж, художник і будівничий.

35 Давид — напівлегендарний іудейський цар і поет, життя якого відносять на 1055—1015 pp. до н. е. Йому приписується авторство псалмів, що складають біблійну книгу Псалтир. Біблійні перекази зображують Давида сміливцем, що переміг гіганта Голіафа, джурою, а згодом зятем царя Саула, батьком царя Соломона. В християнській традиції Давид — благочестивий псалмоспівець.

36 Соломон — напівлегендарний іудейський цар, життя якого відносять на X ст. до н. е., син царя Давида; відзначався мудрістю, йому приписується авторство кількох біблійних книг, зокрема «Пісні пісень», «Книги премудрості», «Книги притч». Герой багатьох апокрифічних легенд.

37 С а м с о и — біблійний старозавітний персонаж, давньоєврейський герой, наділений надзвичайною силою, що таїлася в його довгому волоссі; був зраджений своєю коханкою Далілою, котра, обстригши Самсона уві сні, видала його філістимлянам, з якими він провадив війну. Біблійні перекази про Самсона здавна використовуються у світовому мистецтві, були вони популярні і на Україні.

38 А в і с а й (Авесса) — біблійний старозавітний персонаж, іудейський полководець.

39 С т е ф а н (І ст.) — один із сімдесяти апостолів, християнський пер-вомученик. Історію його життя викладено в Діяніях апостолів (гл. 6 і 16).

40 Григорій Діалог (Двоєслов, або Григорій Великий; бл. 540 — 604) — один з ідеологів («отців») християнської церкви; з 590 р. римський папа; ствердив претензії римських пап на верховну владу у християнській церкві; переслідував світську науку, нищив пам’ятки античної культури; автор кількох богословських творів та листів.

41 Артемій-іно к.— Йдеться про Артемія (?— початок 70-'. років XVI ст.), російського церковного письменника XVI ст.; звинувачений у вільнодумстві, був відлучений від церкви і засланий в Соловецький монастир; близько 1554—1555 pp. втік у Литву (в Білорусію). Живучи при дворі слуць-кого князя, полемізував з католиками і протестантами (аріанами й лютеранами). Залишив 14 послань на захист православ’я, проповідував моральне самовдосконалення, гуманне ставлення до «єресей», осуджував монастирське землеволодіння і багатство церкви.

42 Леонтій Карпович (бл. 1580—1620) — білоруський та український православний церковний діяч, письменник, проповідник; боровся проти унії.

43 Віталій (?—бл. 1640) — український письменник, перекладач, богослов і проповідник, був ігуменом Лубенського монастиря на Волині. 1612 р. в Єв’ї, в друкарні віленського братства, вийшла книжка «Діоптра, альбо Зерцало і вираженнє живота людського на том світі...», укладена Віталієм за грецькими джерелами.

і 44 І а сон — біблійний новозавітний персонаж. У домі Іасона знайшли притулок апостол Павло та його сподвижники, проповідуючи у Фесса-лоніках (Солуні). Очевидно, йдеться про епізод, коли їх було схоплено, але «міські начальники», «узявши поруку з Іасона та інших», відпустили арештованих.

46 С и л а — біблійний новозавітний персонаж, один із сімдесяти апостолів; разом з апостолом Павлом активно поширював християнство.

Г о т ф о в е (готи) — група германських племен; ідеться про західне відгалуження готів, так званих вестготів, які в 70-х роках IV ст. вторглися на Італійський’півострів і заснували в південно-західній Галлії королівство, яке проіснувало до .VI ст.

,47, Л онгоб а р дове (лонгобарди; буквально: «довгобороді») — германське плем’я, що жило по річці Ельбі. 568 р. перейшли Альпи і завоювали більшу частину північної і середньої Італії. Королівство лонгобарді» проіснувало до 744 р. Серед лонгобардів прищепилось християнство в аріан-ській версії.

48 Б а р о н і у ш-к а р д и н а л.— Йдеться про Цезаря Баронія (1538— .1607), історика католицької церкви, кардинала, директора Ватіканської бібліотеки, автора багатотомних «Церковних анналів» (1588—1593), трактату «Слово про походження русів та їхній чудотворний перехід в іншу віру», в якому тенденційно описуються причини проголошення Брестської унії 1596 р.

Григорій-пагіе ж.— Очевидно, йдеться про Григорія Великого Діалога (Двоєслова).

50Афанасій Шишк а-К рупецький — перемишльський уніатський єпископ на початку XVII ст. Насаджував унію за допомогою гайдуків, розбивав церкви, позивав православних до трибуналів.

51 Царство Константи ново — держава Константина Великого, римського імператора (306—337). Під своєю владою об’єднав усю Римську імперію, переніс столицю у Константинополь (Візантій) і визнав християнство за панівну релігію. Перед смертю сам прийняв християнство.

52 Царство ІОстініаноно — тобто держава Юстініана І, візантійського імператора (527—565). Розширивши свої володіння та зруйнувавши держави вандалів й остготів в Італії, уклав кодекс римських законів і упорядкував державне управління.

І о с і я — біблійний старозавітний персонаж; іудейський цар (640— 609 до н. е.), який боровся з ідолопоклонством.

54 Володимир (Василій) Святославич (? —1015) — великий князь київський, за якого було завершено об’єднання всіх східнослов’янських земель у складі Київської Русі і в 988—989 pp. запроваджено християнство; і;:сля смерті церква оголосила його «святим».

65 Даниїл — Данило Галицький (1201 —1264), князь Галицько-Волинської землі.

56 Острозький Костянтин Іванович (бл. 1460—1530) —брацлав-ський староста, великий литовський гетьман, троїцький воєвода.

и...п ресла.вний в діяльності і п р а в о в і р і ї...—Князь Костянтин (Василь) Костянтинович Острозький був одним із провідних діячів православного табору, матеріально і політично підтримував православну церкву в її боротьбі проти католицької агресії та унії. Князі Острозькі виводили свій рід від Володимира Святого і Данила Галицького.

58 Г е т ф е й т.— Йдеться, мабуть, про Гефеста, в грецькій міфології бога вогню, покровителя ковальства; зображувався потворним і кульгавим, але дужим. Давні римляни називали його Вулканом і вважали за покровителя металоробного виробництва. Захарія Копистенський цим порівнянням підкреслює господарсько-організаційні здібності князя Костянтина Острозького.

59 Гіганти — в грецькій міфології велетні, народжені богинею землі Геєю від крапель крові бога неба Урана; повстали проти олімпійських богів, були переможені з допомогою кіклопів і Геракла та ввергнуті в глибину землі. Гігантомахія (битва богів з гігантами) — популярний сюжет європейського мистецтва.

60 X е р е в і Фелефофій — іудейські воєначальники, згадувані в Біблії.

61 А в е н і р — біблійний старозавітний персонаж, іудейський воєначальник..

62

Відгуки про книгу Українська література 17 століття - Автор невідомий (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: