Українська література 17 століття - Автор невідомий

Сей святий і равноапостольний великий князь Владимир, син бив Святославов, также князя києвського, роду варяж-ського, первій балваном кланявся і великоє старанне ведлуг преданія отець своїх около них чинив.

Отець його Святослав мів трьох синов: Ольга, Ярополка ї його. Ярополк по смерті отця свойого княжив в Києві. Ольг — в Овручеві і во всем Поліссю, а Владимир — в Ве-ликом Новгороді.

Ярополк убив брата свойого Ольга. Послишавши Владимир, іж Ярополк брата свойого Ольга убив, обавляючися, аби і йому также того (през зраду) не учинив, ішов за море до варяг. А Ярополк, розуміючи, аби Владимир утекл, взяв Великий Новгород.

Владимир, зобравши за морем войсько великоє розних на-родов: варяг, слав’ян, чудов і кривичов ', пришов знову до Новгорода, которий взявши, послав до брата свойого Ярополка, ознаймуючи йому, іж ідет на нього, мстячи смерті братньої.

Послав теж Владимир і до князя полоцького Рогволода, аби йому дочку свою Розгнідь 2 за жону оддав. Але князь полоцький не хотів. Владимир, маючи великоє войсько го-товоє розмаїтого люду, ішов на князя полоцького, убив його і двох синов його, а дочку його взяв собі за жону.

Притягнув по том Владимир з оним всім войськом до Києва на брата свойого Ярополка. Он, не маючи противко Владимира так много войська, заперся з людом своїм в Києві.

Ставши Владимир под Києвом, окопався і послав до воєводи києвського Б луда, намовляючи його, аби йому сприяв забити Ярополка, обіцяючи йому великую нагороду і честь. Воєвода Блуд тоє йому справити обіцяв, бо по імені своєму такії і діла показував, облудне з паном своїм поступуючи.

Од того часу часто Влуд посилав до Владимира, указуючи йому час приступ чинити до Києва. А сам мислив убити пана свойого, радив Ярополку утікати з Києва.

Ярополк, не відаючи зради його, послухав, утекл і заперся в місті Родні на Острі.

Владимир, взявши Київ, послав войсько своє до Родня і облегл Ярополка.

Зноу Блуд радйв облудне Ярополку, аби ся поклониз Владимиру. Он, не знаючи о зраді, його услухавши, їхав до Владимира, а Блуд потай ознаймував о всем Владимиру. Ожидав Владимир Ярополка в теремні фольварку отцевськом.

Кди приїхав Ярополк, хотячи ся поклонити Владимиру, зненацька два варяги мечами на дверях взяли под пазуху Ярополка і на том місцю убили йою.

Так Владимир сів на великом княженії києвськом і бив самодержець всеї Русії. Взяв теж і жону за себе брата свойого Ярополка, грекиню.

Зоставши Владимир самодержцем всього княженія києвського, ставив по всем панстві своєм болвани. Найпервій поставив болвана Перуна, найстаршого в Києві на горі, на том місцю, где тепер церков святого Василія3. І по іних місцях — других болванов, которим імена нижей суть описані, чинячи їм офіри, честь і поклон бозський. Также і людям всім приказував под строгим караннєм офіри їм чинити і за боги їх чтй-ти. А єсли би хто не хотів, таким маєтності і достоїнства одби-рано і смертію карано. Що всі люде во всім панстві його за розказанням його, називаючи їх богами, офіри їм чинили.

До Великого зась Новгорода Добриню, кревного свойого, Владимир на своє місце послав. Котрий, приїхавши до Великого Новгорода, также, як видів, що Владимир в Києві, так і он там чинив: ставив болвани, богами їх і іменами такими ж називаючи, кланятися їм і офіри чинити людей приму-шав.

Маючи теди Владимир покой од всіх сторон, неповстяг-ливостю невіст бив вельми опанований. Мів шесть жон. Пер-иая — Розгнідь, з которою синов чтири — Ізяслава4, Мстислава, Ярослава, Всеволода5 — і дві дочки мів. Вторая — грекиня, жона брата Ярополка, з которою мів Святополка 6; которий по том братов своїх Гліба і Бориса 7 позабивав. Третяя — чехиня, з которою мів Вишеслава. Четвертая — чехиня также, з которою мів Святослава і Мстислава8. П’ятая — болга-риня, з которою мів Бориса і Гліба. Шостая по том била грекиня, для которої крестився; з которою мів дочку Марію 9, тая оддана била за первого Казиміра , короля польського; тая родила Болеслава Смілого п, которий убив Станіслава 12, біскупа краковського. Мів теж і подложниць п’ятсот, 300 — у Вишгороді, а 200 — в сельці на Берестовом 13. Єднак же не досить йому тих било, але єще і панни, которії ся йому подо-бали, і од мужов жони брав. Альбовім бив вельми несит блудом, як і Соломон. А тоє чинив Владимир, гди єще в темності болвохвальства зоставав. А по том, гди бив небесним світом просвіщен і познав правду а христіанином зостав, од того часу уже таких спросностей і сам не чинив і другим того заказував і боронив.

Ішов Владимир з войськом до Ляхов і місто їх Премишль, Червено 14 і іних много побрав. Того ж року і Вятичі звоєвав і вложив на них дань од плуга по шелягу. Року зась 984 ішов Владимир на Ятвяги 15 і звоєвав всю землю їх і, пришедши до Києва, чинив офіри болванам. В той час христіанина-варяга з сином 16 його Іоанном убив, як о том в житії їх обширній. По том ішов Владимир на Болгари 17, і там, їх звитяживши, покой з ними вічний учинив.

Гди зась господь бог восхотів вибрати собі людей нових, послав ласку святого духа на Владимира, которий, як од сна, темності болвохвальства очкнувшися, до познання правдивого бога пришов, світом правди просвіщен святим креще-нієм, в синовленіє богу сам себе привів і всю Руськую землю нашу просвітив.

Тут вкоротці о крещеніях нашої Руської землі, як много раз, за чийого пановання і коли крестилася.

Ведлуг літописцев многих, а особливе преподобного Нес-тора Печерського, первоє крестилася Русь і народ словенський єще од святого славнаго первозваннаго апостола Андрія. Бо святий апостол, будучи в Херсоні, пустився вгору Дніпром аж до Великого Новгорода. А прийшедши на гори києвськії, благословив їх і крест святий на них, где тепер церков святого

Семион.а стоїть, поставив, пророкуючи, іжна той горі, а при ней і іних, міло'знаменитоє і хвалою божею наповненноє місто христіанськоє бити і віра святая возсіяти. Много людей, которії там жили, віри Христової на той час святий апостол научивши, окрестив. А