Кропива - Валентин Олександрович Кудрицький

– Слюшай, девушка, ти либо ковиркайся, либо сопротивляйся, либо убирайся. У мене дома і свой такой єсть.

НОВА ДИРКА

Один грузин умовив повію за сто гривень. У ті часи це були великі гроші. Ото лежить і гладить їй животик. Вона до нього:

– Слухай, коцо, давай уже туди...

– О, дорогая почекай. Туди я і за три гривні собі знайду, а за сто гривень ми новий дирка робить будем.

МАВРИКІЇВНА І ШТІРЛІЦ

Їдуть Маврикіївна і Микитівна у потязі у м’якому вагоні.

Маврикіївна на верхній полиці, а Микитівна на нижній. Коли чує серед ночі як бабахнеться щось з верхньої полки на підлогу.

Микитівна аж підскочила і до Маврикіївни:

– Ти часом бува не того, подружко.

– Та Штірліц приснився.

– Ну і що?

– Ото я і прошу у його: Слухай, Штірліц, подаруй мені миттєвість.

– Ну і що?

– А він мені і говорить: добре, я подарую тобі миттєвість, але ж ти спочатку посунься, будь-ласка, щоб я міг біля тебе прилягти.

– Ну і що?

– І що та що? От посунулась і звалилась на підлогу.

1976 р.

О КОТРІЙ ГОДИНІ?

Один студент збирається на побачення, одягає кроватку, а другий запитує:

– Петя, а кому це ти вчора освідчувався в коханні?

– А в котрій годині?

ПРО ДУБЧЕКА

Говорять, що наші хлопці під час заворушення у Празі / була колись така країна– Чехословаччина/ дубів збивали, а ЧК залишали.

РЕМОНТ ЗБРОЇ

Жило-було два товариші, один з яких мав їхати у відрядження в Париж, а другий говорить:

– Ти як приїдеш у Париж, то хоч напиши, як там відносно жіночок.

– Егеж, тобі напиши, а потім, гляди, твоя прочитає, та моїй ще розкаже, а мені тоді хоч додому не повертайся.

– Добре, Петре, в такому випадку, де буде йти мова про жінок, пиши «охота», і я все зрозумію.

На тім і розійшлись. Отож, проходитиь деякий час і Петро пише:

– Здрастуй Грицю. Уже приїхав. Поселився у класному номері на одного чоловіка з усіма зручностями. Ну що можу тобі ще написати? Сніданок – 10 франків, обід – 20, вечеря – 10 франків, охота – 0. Це значить, що нема ще нічого,– здогадався Грицько. Через днів три приходить наступний лист в якому Петро повідомляє:

– Сніданок – 5, обід – 15, вечеря – 5, охота – 25 франків.

– Ну, нарешті,– вигукнув Грицько,– хлопець розговівся…

Пройшло й ще три дні і Петро знову пише:

– Сніданок – 3, обід – 10, вечеря – 3, охота – 50 франків.

– О! Вимовив Гриць. Нарешті щось знайшов класне. Так пройшло і ще днів п’ять чи шість як Гриць отримує і ще один лист:– Здрастуй, друже! Сніданок – 0, обід – 0, вечеря – 0, Охота – 0, ремонт рушниці – 1005 франків.

МАВРИКІЇВНА НА КУРОРТІ

Маврикіївна приїхала з курорта і хвалиться:

– Дорогесенька моя подружко, я була на курорті і познайомилась з надто цікавим чоловіком років під п'ятдесят, з малим...

– Яка ж бо ти дурепа, Маврикіївна. Я ж тобі скільки говорила, що краще познайомитись з шестидесятилітнім чоловіком, але з великим...

МИКИТІВНА ЗА КОРДОНОМ

– Микитівна, я була за кордоном, у Франції, навіть у Сені купалась.

– Ха-ха-ха. Хіба в сіні купаються? В сіні... сношаються.

1976 р.

ЩОБ ДУБИ НЕ РОСЛИ

– Що роблять наші хдопці у Празі?

– Жолуді збирають.

– Навіщо?

– Щоб дуби не росли.

1968 р.

ЯКЩО ПОГАНЯТИМЕ ВІСЛЮК

Кажуть, що при вступанні у ВУЗ дуже важливе значення має співбесіда. Отож, на прийомних екзаменах професор питає в абітурієнта:

– Як ви вважаєте, – звернувся по імені до вступника екзаменатор, – якщо у плуг запрягти бика і барана, вони зможуть орати землю чи ні?

– Звичайно,– сказав абітурієнт,– якщо ними поганятиме віслюк.

– Ви вільні. П’ять.

23.5.1960 р.

СІМ ІВАНІВ

– Це правда, що у вашій сім’ї сім Іванів?

– Правда.

– А як ви їх розрізняєте?

– По батькові.

ПОКИ СТОЇТЬ

Їде в автобусі гарно вмазаний чоловік і ніяк не може закомпостувати квиток. Жіночка, що стояла поруч з ним спостерігала за його діями і коли автобус трохи призупинився, промовила:

– Пробивайте, поки стоїть…автобус.

ЩОБ НЕ БУЛО ЗЛОДІЇВ

В одному місті не стало злодіїв, слуг народних і міліції одночасно. Забили тривогу, куди це вони, мов, всі відразу поділися? Аж, як вияснилось, причина була в тому, що вартовим на тому полі поставили одного надто принципового чоловіка із числа старих чекістів і наказали стріляти всіх, хто появиться на тому полі без дозволу. І що ви думаєте? Після того діжурства в усій окрузі більше ніхто не бачив злодіїв, а з ними заодно – слуг народних і міліції. От би нам таких принципових декілька сотень на Київську область.