Бенкет круків - Джордж Мартін
І Джеймі не покращив їй гумору, коли з'явився весь у білому й непоголений — повідомити, як саме він збирається вберегти її сина від отруєння.
— Поставлю людей на кухні наглядати, як готується кожна страва,— сказав він.— Золоті плащі сера Адама супроводжуватимуть слуг, коли ті носитимуть їжу на столи, щоб ніхто нічого не підкинув дорогою. Сер Борос куштуватиме кожну страву, перш ніж Томен бодай шматочок покладе до рота. А якщо й це все виявиться марним, у глибині зали сидітиме мейстер Балабар з проносним і антидотами до двадцятьох найпоширеніших отрут. Томен у безпеці, запевняю.
— У безпеці.
Слова ці гіркотою віддавалися в роті. Джеймі не розуміє. Ніхто не розуміє. Тільки Мелара була в наметі й чула каркання старої карги, а Мелара давно мертва.
— Тиріон не вбиватиме двічі в один спосіб. Для цього він занадто хитрий. Може, він просто зараз сидить під підлогою, слухає кожне наше слово та складає плани, як розітнути Томену горлянку.
— Хай так,— сказав Джеймі,— Але хоч які він складатиме плани, підрости не зможе. А Томена оточуватимуть найкращі лицарі у Вестеросі. Королівська варта захистить його.
Серсі глянула на рукав братової сорочки, загорнутий і заколотий над кикотем.
— Пригадую, як вправно вони захистили Джофрі, ці твої блискучі лицарі. Я хочу, щоб ти всю ніч лишався біля Томена, це зрозуміло?
— За дверима в нього стоятиме гвардієць.
Вона схопила його за руку.
— Не гвардієць. Ти. Просто в нього у спальні.
— На той раз, якщо Тиріон виповзе з коминка? Не виповзе.
— Це ти так кажеш. Може, ще скажеш, що вже знайшов у стінах усі таємні ходи? — (Вони обоє знали, що всіх ходів він точно не знайшов).— Я не лишу Томена з Марджері на самоті ані на мить.
— Вони й не лишаться на самоті. З ними-бо будуть її кузини.
— І ти. Наказую іменем короля.
Серсі взагалі не хотіла, щоб Томен спав з дружиною в одному ліжку, але Тайрели наполягли. «Чоловік і дружина мають у ліжку бути разом,— сказала королева колючок,— навіть якщо вони просто спатимуть і не більше. Постіль його світлості, без сумніву, вмістить двох». Леді Алері луною підхопила слова свекрухи: «Нехай діти зігрівають одне одного уночі. Це їх тільки зблизить. Марджері часто спить зі своїми кузинами. Вони співають, граються й, коли погасять свічки, пошепки діляться секретами».
«Як чудово,— сказала на це Серсі.— От хай і продовжують далі. У Дівосклепі».
«Її світлості краще знати,— мовила леді Оленна до леді Алері.— Вона-бо, зрештою, мати хлопчика, цього ми всі певні. Але ж на шлюбну ніч ви можете погодитися? Чоловік не може спати окремо від дружини шлюбної своєї ночі. Це до нещастя в подружньому житті».
Одного дня ти в мене дізнаєшся, що таке справжнє нещастя, подумки присяглася королева. «Одну цю ніч Марджері може поспати в Томеновому ліжку,— вимушено погодилася вона.— Але не більше».
«Ваша світлість така світла людина»,— відповіла на це королева колючок, і всі присутні обмінялися посмішками.
Серсі так вчепилася в руку Джеймі, що, певно, синці від пальців залишаться.
— Мені потрібні очі в спальні,— сказала вона.
— Побачити що? — поцікавився Джеймі.— Консумації не буде точно. Томен для цього ще занадто малий.
— А Осифер Плам був занадто мертвий, але це не завадило йому зробити жінці дитину, правда ж?
Брат мав розгублений вигляд.
— Хто такий Осифер Плам? Це батько лорда Філіпа чи... хто?
«Та він майже такий самий неук, як Роберт. Усі його мізки в тій руці були, що меча тримала».
— До біса Плама, просто запам'ятай те, що я тобі кажу. Присягнися, що стоятимеш біля Томена, аж поки не зійде сонце.
— Як накажеш,— озвався він так, наче всі її страхи — безпідставні.— Ти й далі збираєшся спалити Вежу правиці?
— Після бенкету,— сказала Серсі; на її думку, з усього весілля тільки цей момент зможе трохи її розважити.— У тій вежі вбили нашого лорда-батька. Я на неї дивитися не можу! А якщо боги милостиві, то дим ще й викурить з-під руїн кількох пацюків.
— Тиріона, ти хотіла сказати,— Джеймі закотив очі.
— І його, і Вейриса, і тюремника.
— Якби хтось із них ховався у вежі, ми б їх знайшли. Я ціле військо туди послав з ломами й молотками. Ми ламали стіни, здирали підлоги й відшукали півсотні таємних ходів.
— Звідки вам знати, що там ще півсотні не лишилося?
Деякі з таємних лазівок були такі вузенькі, що Джеймі довелося залучати пажів і малих конюших, щоб їх дослідити. Знайшли хід у чорні камери і якийсь бездонний мурований колодязь. Знайшли приміщення, повне черепів і пожовклих кісток, а ще — чотири мішки почорнілих срібняків з часів правління першого короля Вісериса. Знайшли тисячі пацюків... та не було серед них ні Тиріона, ні Вейриса, і Джеймі врешті-решт поклав пошукам край. Один хлопчина застряг у вузькому проході, почав верещати, і довелося його витягати за ноги. Інший упав у якусь шахту й ноги переламав. А двоє гвардійців, які досліджували бічне відгалуження тунелю, просто щезли. Інші гвардійці стверджували, що десь у глибині чують їхні далекі крики, та коли вояки Джеймі розвалили стіну, з того боку виявили тільки землю й каміння.
— Куць малий і хитрий. Може, він і досі в стінах. Якщо так, вогонь його викурить.
— Навіть якщо Тиріон і досі ховається в замку, він точно не у Вежі правиці. Ми від неї саму шкаралупу залишили.
— Якби ще й решту цього поганого замку отак роздовбати,— сказала Серсі.— По війні я на тому боці річки збудую новий палац.
Позавчора він наснився їй — пишний замок, оточений лісами й садами, за багато льє від смороду й гамору Королівського Причалу.
— Це місто — то просто якась помийна яма. Дай мені волю — я б узагалі перевела двір у Ланіспорт і правила королівством з Кичери Кастерлі.
— Це ще безглуздіше, ніж палити Вежу правиці. Поки Томен сидить на Залізному троні, королівство бачить у ньому законного короля. Сховай його в Кичері — і він стане просто ще одним претендентом на престол, як ото Станіс.
— Це я добре розумію,— гостро відтяла королева.— Я ж кажу: була б моя воля, але я не збираюся переводити двір у Ланіспорт.
