Гра в чуже життя - Олена Гриб
– Велика богиня забрала світлу пані до своїх покоїв. Одного разу Зеліна обов’язково поверне Її Високість нести чесноти в наш світ.
– Велика богиня перервала грішну династію Віллаїв.
Радники відтягнули імператора від Озера, нагадавши: в запасі є ще одна принцеса – справжня, і її незабаром можна буде явити народу, підтверджуючи прихильність Зеліни.
Малдраба це не заспокоїло. І не втішили запевнення Дісона, начебто повернутися зі світу Життя цілком реально, треба лише задобрити богиню.
– Хто її там буде вмовляти? Двійник, що грубіянить на кожному кроці? Неотесаний солдат, у якого в голові одні спідниці? Чи хлопчисько-учень, уперше випущений у світ? Та Зеліна їх до Реха відправить, і це тільки якщо припустити, що виворіт життя не вигадка!
Ельф поклявся в існуванні якщо не вивороту, то якогось придатного для життя маленького світу. Крезін поділився побоюваннями щодо бажання Лін і компанії повертатися назад. Дісон запевнив, що тоді богиня сама їх вижене, оскільки конкуренції вона не любить. Малдраб перейнявся тими висотами, до яких може піднятися зарозумілість «нахабної дівки», якщо їй вдасться виплутатися з халепи. Його в два голоси почали переконувати: вище вже нікуди, тому хвилюватися немає про що.
Імператора і його наближених також стривожили обламані містки. Про отруту ніхто не знав, бо ж, упавши в цілющу воду, смертельний поручень одразу втратив свої властивості. Був попереджений Грайт (з неабиякою часткою скептицизму – раптом не обійшлося без нього?) і командири гвардійців. Останні клятвено запевнили, що триматимуть очі і вуха відкритими, але помітити щось підозріле в різношерстому збіговиську було, м’яко кажучи, важкувато.
