Гра в чуже життя - Олена Гриб

Ображати? А, це… В день прибуття Дісон необережно надумав порівняти особливі прикмети принцеси і двійника. Лін його відправила «до бані». Незвичний до подібних ідіом ельф зніяковів і почав обережно принюхуватися до себе. Почувши, що баня – ввічливий еквівалент популярнішої «адреси», він страшенно зрадів і більше з безглуздими пропозиціями не приходив.

А імператор так хотів реваншу, що про особливі прикмети навіть не подумав. Ще б пак, він же побажав копію принцеси! «Дівчину, схожу на принцесу», якщо точніше. І нічого, що двійник вийшов зовсім не таким, як планувалося!

Високородний осел! Та й в будь-якому випадку паломницьким фанатизмом Лін не страждала, тому зображати добропорядну і законослухняну діву не збиралася. Зрештою, вона погоджувалася грати роль Її Величності, а не влаштовувати безкоштовний стриптиз для натовпу пихатих ідіотів.

Чудо їм треба, бачте, причому справжнє! Єдине, що могла запропонувати Лін, – театр абсурду. Практика є, а чудеса, як вона помітила, іноді додаються.

Ха! Ну, «татку», сам напросився. І відповідати за вчинки «дорогої доньки» будеш ти, адже дівиці непередбачувані. Вперлася принцеса, завередувала – і готова проблема!