Приречений кохати, або Надія короля Ерланда - Ольга Обська

—  Він помітить виразку? —  не витримав Ерланд.

—  Ні. Чорне зілля лікаря зробило свою справу. Шкіра Королеви ніжна і оксамитова, ніби кілька годин тому її не роз'їдала недуга.

—  Але завтра виразки з'являться знову? Хвороба невиліковна? —  Ерланд давно вже дивився не на дошку з фігурками, а на Надю. Іскри цікавості робили його кам'яне обличчя живим та небезпечно гарним.

—  Це не хвороба.

—  А що? Прокляття? Королева проклята?

—  Не вона —  Король. Над ним провели страшний обряд. Його перші дві дружини мають померти. Лише третій судилося прожити з ним довге життя і народити спадкоємців.

—  А наша Королева... яка за рахунком?

—  Друга. Перша дружина Його Величності померла від страшної хвороби. Тепер він одружений вдруге.

—  Король знає про прокляття?

—  Ні.

—  А Королева?

—  Знає.

—  Давно?

—  Дізналася за день до того, як Король мав вести її до вівтаря.

—  Але чому вона не скасувала весілля? —  Ерланд не підвищив голосу. Але Надя відчувала —  він під впливом емоцій.

—  А як думаєте ви, Ваша Величносте? Чому?

Ерланд не поспішав відповісти на запитання. Що ж. Нехай це буде домашнє завдання. Наді здавалося, подумки він знову і знову повертатиметься до цієї історії. Вона поставила пішака, який весь цей час тримала в руці, на одну з клітинок дошки і піднялася:

—  На жаль, час нашого сеансу сплив. Побачимося завтра. На добраніч.

Надя вже підійшла до дверей, коли Ерланд зупинив її фразою:

—  У вашої історії щасливий кінець?

—  Залежить від вас, Ваша Величносте, —  з цими словами вона вийшла з кабінету.