Година Бика - Іван Антонович Єфремов
Люди проводили довгу ніч Торманса наодинці зі своїми стражданнями, надто ослаблені для того, щоб підвестися чи заговорити один з одним.
Чеді зрозуміла, що вона помре, полишена на свою долю. Долаючи жахливий біль і запаморочення, Чеді підвелась, спустивши ноги з ліжка і знову знепритомніла. Пронизуючий укол привів її до тями. Відкривши очі, Чеді побачила над собою розпашіле від хвилювання обличчя Евізи.
У супроводі чергового лікаря, якого аж корчило від переляку за свою помилку, Чеді повезли до вільної операційної. Евіза, упевнившись, що безпосередня небезпека минула, зв’язалася з Родіс і Вір Норіном.
Подальші справи, включаючи безплідну розмову із «Змієносцем», забрали понад дві години. Чеді спала в операційній. Коли Евіза примчала, як вітер, несучи на плечі сумку з необхідними препаратами, весь медперсонал госпіталю був у зборі. Хвилиною пізніше прибіг Вір Норін, навантажений двома великими, туго скрученими паками. Головний хірург нервово походжав перед дверима операційної — він утік зі свого кабінету, де на великому екрані чергуючись з’являлись то Зет Уг, то Ген Ші, вимагаючи відомостей про земну гостю. Попереджена Таелем Евіза нічого не сказала про допомогу, прислану із зорельота. В госпіталі вирішили, що вона бігала по ліки чи то додому, чи то до свого товариша.
Дезинфікуючись, Евіза встигла відпочити й негайно розпочала оперувати. Хірурги Торманса побачили дивну техніку земного лікаря. Евіза сміливо розпластала всі пошкоджені ділянки поздовжніми розтинами, старанно уникаючи зачепити не тільки най-дрібніші нервові сплетіння, а й лімфатичні судини. Вона скріпила розтрощені кістки, аж до найдрібніших скалочок, якимись червоними гачечками, ізолювала головні кровоносні судини, перетнула їх і приєднала до них маленький пульсуючий апарат. Після чого все операційне поле було п’ять разів просякнуто ОМН — розчином швидкісної регенерації кісток, м’язів, нервів; розтини з’єднані чорними гачками. З’явився другий прилад для масажування країв ран і одночасно втирання густої рідини шкірної регенерації — ШР. Тієї ж миті Евіза розбудила Чеді, щедро напоївши її схожою на молоко емульсією. Вір Норін в одязі брата милосердя з великою обережністю зняв Чеді з операційного столу. Землян зараз не турбувало дотримання тормансіанських звичаїв, вони не довіряли стерильності простирадел. Астронавіга-тор ніс на руках зовсім голу Чеді у відведену їй маленьку палату.
Там він поклав її на постіль з особливої, сріблястої тканини і накрив заздалегідь напнутим на каркас прозорим легким ковпаком. Сіро-блакитна дев’ятиніжка Чеді вже стояла поряд з постіллю. До неї підключили багатоциліндровий апарат із системою трубок, кінцями прикріплених до ковпака. Евіза Танет, відпочиваючи, випросталась на твердій канапці, легенько спершись на ліву руку і закинувши за голову зігнуту праву. Вона поглядала на стовпчик індикаторів біля узголів’я, з дротами, закріпленими на скронях, шиї, грудях і зап’ястях Чеді.
Вір Норін вдячно подивився на Евізу, міцно потиснув лікоть її дужої руки, яка виступала з-під густих кучериків на її потилиці, і рушив до виходу, обережно ступаючи ще вологою від дезинфекції підлогою.
Астронавігатор не встиг залишити величезну будівлю госпіталю, як у палату до непритомної Чеді й напівсонної Евізи увійшла людина в зім’ятому і запраному жовтому халаті відвідувача, із забинтозаним назскоси обличчям. Евіза підхопилась і кинулася їй на шию.
— Родіс!
— Я прийшла змінити вас, — і Родіс провела пальцями по запалій щоці Евізи.
Евіза примружилась, як дитина, коли їй попало в око мило, і відчайдушно замотала головою.
— Не зараз. Відійде нервове напруження, і я буду спокійна.
— Я відведу. Лягайте!
— Я так давно не розмовляла з вами, навіть по СДФ. Вам надовго дозволили відлучитись?
Родіс розсміялася по-дівочому дзвінко й безтурботно.
— Ніхто не дозволяв, як і посадку дискоїда. Якби я почала відпрошуватись, вони б і завтра не розв’язали важливого питання. А я буду тут з вами скільки потрібно.
— А цей маскарад?
— Робота Таеля і його друзів.
Родіс одягла поверх чорної тормансіанської перлово-сріблясту павутинку земного лікарського вбрання.
— А де ваш СДФ, Родіс?
— Вимкнений. Привезуть опівночі й випустять біля зходу у цей корпус. Я його покличу сюди. Ну, лягайте, а я походжу по кімнаті, відведу збудження іншого роду. Давно не відчувала такої радості від довгого ходіння, як сьогодні. Здається, цілу вічність я живу у тісноті, природній на кораблі й непотрібно примусовій — на Тормансі.
— Чеді теж не змогла звикнути до такого життя. Її тривалі прогулянки були корисними для знайомства з людьми і звичаями, але врешті призвели до катастрофи, — сказала Евіза.
— Чим викликано напад?
— Вона ще нічого не могла сказати. Той, хто напав на Чеді, одразу ж покінчив з собою. Навряд чи вона знає про це.
Родіс замислилась і промовила:
— Причина у сексуальній невихованості, яка породжує Стрілу Арімана. До речі, я чула про вашу лекцію про еротику на Землі. Ви зазнали невдачі навіть з лікарями, а вони мусять бути освіченими в цьому відношенні.
— Шкода, — засмутилась Евіза, — мені хотілося показати їм владу над бажанням, яка б не призвела до втрати сексуальних відчуттів, а, навпаки, до висот пристрасті. Наскільки вона яскравіша й сильніша, якщо не волочитись на її повідну. Але що можна вдіяти, коли у них, як говорила мені Чеді, всього лиш одне слово для кохання, для фізичного зближення і ще десяток слів, які вважаються лайкою. І це про кохання, для якого в мові Землі існує безліч слів, не знаю скільки.
— Понад п’ятсот, — відказала, не замислюючись, Родіс, — триста на означення відтінків пристрасті, і близько півтори тисячі, які змальовують людську красу. А тут, у книгах Торманса, я не знайшла нічого, крім убогих спроб змалювати, наприклад, прекрасну кохану їхньою бідною мовою. Усі виходять схожими, втрачається поезія, відчуття притуплюються монотонними повторами. Олігархи (звичайно, через своїх освічених поплічників) відчайдушно борються за приховування від людей їхніх духовних здібностей і пов’язаних з цим великих сил людської природи. Так само вони намагаються применшити і знецінити фізичну красу, щоб рядова людина ні в чому не могла вважати себе кращою чи вищою від правителів. Їхні вчені слуги завжди готові оббрехати, заперечуючи духовні сили, і висміяти красу.
За античних часів Європи і Ближнього Сходу, середньовічної Індії, — вела далі Родіс, — фізична любов переплітається з релігією, філософією, обрядовістю. Після чого реакція: Темні Віки, піднесення релігії і заперечення, придушення сексуальності. Нова реакція — і в
