Сивий Капiтан - Володимир Миколайович Владко

3. КОМIТЕТ УХВАЛЮЄ РIШЕННЯ

Певна рiч, цей сапер не розумiв нiчого в тому, що вiдбулося тодi на його очах на шосе, як не розумiли нiчого й iншi сапери, мiни яких "Люцифер" одну за одною висаджував у повiтря того дня. Дивовижний автомобiль, сама назва якого вже ставала символом чогось грiзного i нездоланного, мчав над воронками вiд висаджених мiн, крiзь хмари диму й пороху. Надвечiр його слiд знову загубився, немов вiн розтанув у синьому присмерку, i не можна було зрозумiти, де вiн мiг подiтись. Принаймнi жоден з полiцейських чи вiйськових постiв не надсилав командуванню нiяких повiдомлень.

А тим часом командування нервувало. I воно мало для цього пiдстави.

Адже ще перед тим як зникнути, "Люцифер" несподiвано з'явився, наче вродився серед чистого поля, не помiчений жодним з спостережних постiв, зовсiм близько, всього кiлометрiв за п'ятдесят вiд столицi, бiля виїзного штабу управлiння жандармерiї, який звiдси керував операцiями проти Сивого Капiтана в центральному районi. Створення цього штабу було останнiм заходом мiнiстра внутрiшнiх справ, який зважав на можливiсть того, що Сивий Капiтан з якоїсь причини вирiшить знов з'явитися в столицi. А це було дуже небажано.

Спростовувати незлiченнi чутки, якi ходили по столицi, що нiбито "Люцифер", всупереч попереднiм повiдомленням, не знищено, генерал да Хуранiто вважав не лише зайвим, а й шкiдливим. Проте ще шкiдливiшою була б поява Сивого Капiтана в столицi, бо слiд було чекати, що вiн обов'язково вчинить якусь акцiю, небезпечну для уряду. А це дасть вкрай небажаний розголос i за межами країни, бо генераловi Альдумеро да Хуранiто було добре вiдомо, як чекають на новини ласi до сенсацiй закордоннi кореспонденти газет i телеграфних агентств.

Отож виїзний штаб жандармерiї мав своїм завданням керувати дiями вiйськових i полiцейських частин, розмiщених навколо столицi, щоб за всяку цiну затримати "Люцифер", якщо вiн з'явиться в цьому районi. А тих озброєних частин набралося тут чимало! I всi вони були зв'язанi з штабом i телефоном, i телеграфом, i радiо, а отже, мали можливiсть негайно повiдомити керiвникiв штабу в разi появи "Люцифера" в першому-лiпшому пунктi цього району.

Все було налагоджено якнайкраще. Штаб мав точнi вiдомостi про стан речей в усiх напрямах на вiдстанi чи не стокiлометрового радiуса вiд столицi. Цiлком зрозумiло, що в самому штабi не доводилося турбуватись про власну небезпеку: надто вже мiцне кiльце озброєних застав було розташовано навколо нього.

Тим несподiванiшим i жахливiшим виявилося те, що сталося цього вечора.

Штаб жандармерiї розмiстився в бараках вiйськового мiстечка, оточеного загорожами з колючого дроту. I в звичайний час, коли тут розташовувалася вiйськова частина, входити до мiстечка було заборонено. А тепер по всiх проїздах вартували ще й численнi патрулi.

Як мiг "Люцифер" раптом опинитися бiля самого штабу, не помiчений нiким з тих жандармiв? Це лишалося нез'ясовним.

Факт лишався фактом: "Люцифер" з'явився перед бараками штабу жандармерiї, наче з неба впав, наче Сивий Капiтан з цiлковитою певнiстю знав, що саме тут, у цих непоказних дерев'яних бараках, перебувають тi, хто керує безпосереднiми операцiями проти нього.

Нiхто по сутi не встиг нiчого зрозумiти, як "Люцифер" уже пiдiйшов майже впритул до баракiв, до штабу жандармерiї, звiдки нiхто не встиг навiть вийти, i без попередження чи будь-яких розмов викинув одне за одним два смертоносних чорних кiльця. Одне, крутячись у повiтрi, впало на бараки штабу, друге перелетiло через них i потрапило в юрбу переляканих жандармiв i полiцаїв, що тiкали свiт за очi, побачивши страшний автомобiль Сивого Капiтана. Вони вже чули про те, як "Люцифер" напередоднi знищив одну за одною кiлька артилерiйських батарей разом з усiєю їхньою обслугою. Спроба втечi не врятувала нiкого й тут, бiля штабу.

З шаленим гуркотом перше чорне кiльце розiрвалося в бараках, якi одразу спалахнули жарким полум'ям, створивши вогняну пастку для всiх тих, хто був всерединi. Друге кiльце, з якого також вихопилася сяюча куляста блискавка, що вiдразу ж вибухнула, убила на мiсцi i рознесла на шматки бiльшiсть з юрби жандармiв i полiцаїв. Врятуватися пощастило лише декому з них, та й то вони дiстали тяжкi опiки.

I вже зовсiм незрозумiлим здавалося те, що пiсля цiєї страшної подiї "Люцифер" зник так само раптово i безслiдно, як i з'явився. Нiхто не помiтив нi напряму, в якому вiн пiшов, нi якихось його слiдiв. Жахливий автомобiль наче просто розтанув у повiтрi, мiж загравою палаючих баракiв штабу i чорними вечiрнiми тiнями, що швидко насувалися з заходу...

- Прокляття! - вилаявся начальник полiцiї Карло Кабанерос, пiднявши голову вiд рапорту про подiї того вечора i втупившись червоними вiд безсонної ночi очима в розгублене обличчя свого особливо уповноваженого, що сидiв навпроти нього. Але Мiгель Хуанес тiльки безпорадно розводив руками: вiн уже втратив здатнiсть дивуватися будь-чому, пов'язаному з Сивим Капiтаном та його "Люцифером".

- Божевiлля! Справжнє божевiлля! - люто стукнув сухим кулаком по полiрованiй поверхнi великого письмового столу генерал Альдумеро да Хуранiто. - Що ж я доповiм каудiльйо? Адже цього вже нiяк не приховаєш вiд iноземних газет...

I справдi, становище ставало загрозливим навiть для всесильного мiнiстра внутрiшнiх справ. Приховати таку подiю вiд кореспондентiв неможливо. Спроби спростувати їх сенсацiйнi повiдомлення були б дурницею. Коли ж цi повiдомлення з'являться на сторiнках iноземних газет, коли їх передаватиме закордонне радiо - а в усьому цьому не могло бути нiякого сумнiву, - то не можна ж примусити мовчати iберiйськi газети. Все одно населення слухатиме закордоннi радiостанцiї, читатиме iноземнi газети, одне слово, знатиме про все це. Хiба ж можна за таких умов замовчувати подiї, наказати iберiйським газетам нiчого не друкувати про них, а iберiйському радiо не згадувати про тi подiї в своїх передачах?.. Та це ж було б приводом для нових i нових сенсацiйних кореспонденцiй за кордон! Нi, не годиться. Тодi, виходить, нiчого не лишається, крiм...

Генерал Альдумеро да Хуранiто натиснув кнопку дзвiнка.

- Повiдомте департамент преси, що я дозволяю газетам i радiо iнформувати населення про новi жахливi дiї державного злочинця Ернана Рамiро, вiдомого пiд назвиськом Сивого Капiтана, - мовив вiн сухо i спокiйно ад'ютантовi. - Напрямок i характер повiдомлень має безпосередньо витiкати з тiєї квалiфiкацiї, яку я щойно дав. Треба ще пiдкреслити що уряд вживає усiх заходiв для того, щоб знешкодити цього злочинця i захистити населення, яке, безумовно, страждає вiд його дiй. Все. Можете йти.

Мiнiстр внутрiшнiх справ обрав свою лiнiю поведiнки...