Сивий Капiтан - Володимир Миколайович Владко
- Слухайте, Хуанес, - вiв далi начальник полiцiї, трохи заспокоюючись пiсля вибуху лютi, - справа дуже серйозна. Цей самий Сивий Капiтан, чи як його там, наробив багато галасу. Вiн зiпсував, звiв нанiвець найурочистiший парад! Закордонне радiо вже вчора ввечерi передавало огидний наклеп, начебто машина цього клятого Сивого Капiтана так налякала всiх, що сам каудiльйо слава йому! - немовби тiкав з балкона разом iз почтом. Який ганебний наклеп, га, Хуанес? Адже всi знають, що каудiльйо не тiльки не зробив i кроку з балкона, а навiть мужньо стримував окремих малодушних з почту, подаючи зразок вiдваги i витримки. Незважаючи на небезпеку, яка загрожувала йому, Хуанес! Ми всi бачили це i можемо ствердити незрiвнянний героїзм нашого великого Фернандеса!
- Слава каудiльйо! - шанобливо вiдповiв Мiгель Хуанес, урочисто пiдводячи праву руку.
- Слава каудiльйо! - не менш шанобливо вiдгукнувся Карло Кабанерос, повторюючи його жест.
Кiлька секунд тривала пiднесена пауза, пiд час якої обидва молитовно дивилися вгору. Нарештi начальник полiцiї опустив руку i заговорив дiловим тоном:
- Так от, давайте, Хуанес, зважимо все. Або ми схопимо цього Сивого Капiтана, або...
Вiн виразно провiв ребром пухкої долонi по шиї.
- Ясно, чи не так, Хуанес? Каудiльйо не любить жартувати. Коли б ще не це радiо... А так справа набуває поганого характеру. Тим бiльше, що, наскiльки можна собi уявити, Сивий Капiтан не обмежиться, очевидно, однiєю вчорашньою вихваткою, а намагатиметься й далi робити всiлякi капостi. Ми не можемо допустити цього, Хуанес! Ви розумiєте?
Детектив схили" голову: так, вiн добре розумiє! Карло Кабанерос важко зiтхнув:
- Звiсно, велика провина лежить на нашiй секретнiй службi. Вона прогавила все. Адже десь там вiн будував свою машину, йому хтось допомагав, а ми нiчого про те не знали! Гаразд, скажемо, що це вже в минулому. Але й зараз теж не краще. Ця велика автомашина має, очевидно, свою команду. В її членiв є родини. Отож можна знайти кiнцi i про все дiзнатись. А тодi - хлоп, i накрили, Хуанес! Це було б ще ефектнiше!..
Раптом начальник полiцiї випростався в офiцiальнiй позi. Його коротка жирна рука вказала прямо на Мiгеля Хуанеса, що вiд несподiванки здригнувся.
- Пане головний iнспектор управлiння розшуку! За домовленiстю з мiнiстерством внутрiшнiх справ вас призначено особливо уповноваженим по лiквiдацiї злочинця, вiдомого пiд iм'ям Сивого Капiтана!
Мiгель Хуанес виструнчився. Карло Кабанерос тим же тоном вiв далi:
- Вам надається право використовувати наявнi сили полiцiї i жандармерiї. Щодня ви мусите iнформувати мене про наслiдки. Вiдповiдаєте ви особисто перед урядом i самим каудiльйо... хоча й через мене поки що. Зрозумiло?
- Так точно, пане Кабанерос, - вiдчеканив Мiгель Хуанес з готовнiстю, хоч поки що вiн розумiв тiльки одне: начальник полiцiї знайшов спосiб перекласти вiдповiдальнiсть на iншого, а саме на нього, Мiгеля Хуанеса.
- Можете сiсти, пане особливо уповноважений, - вказав начальник полiцiї на крiсло. Голос його помiтно пом'якшав. Мабуть, вiн був задоволений своїм блискучим шаховим ходом.- Це велика честь для вас, мiй друже. В разi успiху - а я не маю сумнiвiв, що ви його досягнете! - вам забезпечено орден Бiлого Орла. Каудiльйо вмiє нагороджувати. Ну, певна рiч, є й чимала вiдповiдальнiсть, гм... Одне слово, вiтаю вас, мiй друже! Пам'ятайте, що Сивий Капiтан - небезпечний ворог. Уже тепер навколо його iменi поширюються всiлякi безглуздi плiтки й чутки. Якщо вiн викине ще кiлька таких колiнець, це стане полiтичною справою! Крiм того, каудiльйо висловив побажання, щоб ми захопили дивну автомашину Сивого Капiтана. її обладнання може бути використане для вiйськових потреб. Отже, спробуйте зробити це, Хуанес. Моя допомога вам забезпечена. Ви, певна рiч, можете просто знищити той "Люцифер" разом з його Сивим Капiтаном. Але краще захопити злочинця живим, а його машину - непошкодженою. Та ви самi прекрасно це розумiєте, так, Хуанес?
Новоспечений особливо уповноважений не встиг вiдповiсти, бо на столi приглушено задзвонив телефон. Пухка рука начальника взяла трубку, недбало пiднесла до вуха.
- Алло! - мовив Карло Кабанерос неуважно. - Що таке? - I в ту ж мить брови його полiзли на лоб, очi збентежено забiгали по кiмнатi.
- Що? - закричав вiн. - Що за безглуздi жарти? Хто це? Я питаю, хто це насмiлюється...
Мiгель Хуанес здивовано поглядав на свого шефа: надто вже швидко змiнився до того спокiйний i навiть лагiдний тон його спiврозмовника. Але ось той помiтив стримане здивування детектива. Рвучким рухом вiн натиснув кнопку бiля телефонного апарата. I тодi настав час розгубитися i особливо уповноваженому. Бо з маленького репродуктора гучномовного телефону, включеного Кабанеросом, чiтко залунав мужнiй голос, такий знайомий пiсля вчорашнiх загадкових подiй на Авеню-дель-Прадо!
- ...повторюю, нiхто з вами не жартує, пане начальник полiцiї. З вами говорить Сивий Капiтан. Я хотiв спочатку тiльки довiдатися про вашi враження вiд першого знайомства з моїм "Люцифером". Але тепер це мене вже не цiкавить, бо я знаю, що й радiо, i газети цiлого свiту - крiм пригнiченої фалангiстами Iберiї, певна рiч! - розповiдають про всi подробицi моєї появи на парадi. Отже, нi вам, нi урядовi не допоможе те, що ви заборонили iберiйським газетам друкувати бодай слово про мене i мого "Люцифера". Крiм того, раз з'явившись, я буду з'являтися i далi, незалежно вiд вашої волi й бажання. I саме про це я хочу дещо сказати вам, якщо ви бажаєте послухати мене.
- Так, так, прошу, говорiть, - видавив iз себе, вiдсапуючись од безсилої лютi, начальник полiцiї. Вiн уже трохи опанував себе. Його налитi кров'ю очицi впилися в обличчя Мiгеля Хуанеса, мов чогось вимагаючи. Проте досвiдченому старшому iнспекторовi управлiння розшуку не треба було нiчого пояснювати. Вiн вiдiйшов убiк, до маленького столика, на якому стояло ще кiлька телефонiв, зняв трубку одного з них i тихенько вiддав якесь розпорядження. Пiсля цього вiн знову прислухався до голосу Сивого Капiтана, не вiднiмаючи, проте, трубку свого телефону вiд вуха.
- Так от, слухайте мене, пане Кабанерос, - продовжував спокiйно таємничий Сивий Капiтан. - Мiж iншим, не раджу вам утруднювати себе i вашу агентуру розшуками, звiдки я до вас дзвоню. Не варто витрачати на це дорогоцiнний час iберiйської полiцiї, я охоче
