1Q84. Книга ІІІ - Харукі Муракамі

«Так от, — думав Усікава, згорнувши руки на грудях і сидячи у швидкісній електричці, що прямувала з Цудануми до Токіо, — що, власне, маю робити? Я виявив кілька ланок зв'язку між Тенґо й Аомаме. Цікавого зв'язку. Та, на жаль, поки що це нічого конкретного не підтверджує.

Переді мною висока кам'яна стіна. В ній троє дверей. Якісь одні треба вибрати. На кожних дверях свій напис. На перших — „Тенґо“, на других — „Аомаме“, а на третіх — „Господиня садиби в Адзабу“. Аомаме зникла буквально як дим. Жодного сліду не залишила. „Садиба плакучих верб“ охороняється, немов банківський сейф. До неї не можна дістатися. А коли так, то залишаються тільки одні двері.

Тепер доведеться стежити за Тенґо, — міркував він. — Нема іншого вибору. Прекрасний приклад застосування методу виключення. Вартий того, щоб у вигляді гарненької брошури роздавати перехожим. Мовляв, панове, це — метод виключення!

Тенґо-кун — зроду симпатичний юнак. Математик і письменник. Чемпіон із дзюдо й улюбленець учительки початкової школи. Поки що тільки через нього можна розплутати увесь клубок. Страшенно заплутаний клубок. Щораз незрозуміліший. Здається, мозок перетворюється на тофу, що стало непридатним для споживання.

А як справи у самого Тенґо-куна? Він бачить загальну картину? Та ні, напевне, не бачить». На думку Усікави, Тенґо повторно використовує метод спроб і помилок і, здається, ходить різними кружними шляхами. «Може, й він натикається то тут, то там на глухі кути й подумки будує різні гіпотези. Однак Тенґо-кун — вроджений математик. Навчився складати докупи картинку-загадку. І як учасник справи, напевне, має у своєму розпорядженні більше, ніж я, складових частин.

Наразі слідкуватиму за поведінкою Тенґо Кавани, — вирішив Усікава. — Може, він кудись мене приведе. Як пощастить, то й до місця, де переховується Аомаме». Причепитися до чогось, як риба-причепа — це була найсильніша сторона Усікави. Якщо він так вирішив, то вже ніхто не міг його струсити.

Надумавши саме так робити, Усікава заплющив очі й вимкнув мислення. «Трохи посплю. Сьогодні обійшов дві жалюгідні початкові школи префектури Тіба й, зустрівшись, порозмовляв з двома жінками середнього віку: вродливою заступницею директора й клишоногою вчителькою. Треба дати відпочити нервовій системі». Незабаром його велика сплюснута голова почала повільно гойдатися вгору-вниз у такт з похитуванням вагона електрички, немов велика, людського зросту, лялька в балагані, яка викидає з рота нещасливі пророцтва.

Вагон не був порожнім, але ніхто з пасажирів не збирався сідати поруч з Усікавою.

Розділ 11

(про Аомаме)

Позбавлений логіки й сердечності

У вівторок зранку Аомаме заготовила Тамару записку про те, що знову приходив чоловік, який назвався збирачем абонентної плати «NHK». Що настирливо стукав у двері й гучно насміхався й осуджував її (або мешканця цієї квартири на прізвище Такаї). В його поведінці вона вбачала щось надмірне й неприродне. Можливо, треба серйозно його остерігатися.

Аомаме запхала цю записку в конверт і поклала на стіл у кухні. На конверті написала літеру «Т». Записку мали передати Тамару люди, які постачали їй продукти.

Приблизно о першій пополудні Аомаме зайшла у спальню, замкнула двері й лягла в ліжко читати Пруста. Якраз о першій залунав дзвінок на дверях, через хвилину відімкнулися двері і до квартири ввійшли постачальники. Як завжди, вони жваво заповнили холодильник продуктами, забрали сміття, перевірили, що міститься в буфеті. За п'ятнадцять хвилин, скінчивши визначену роботу, вийшли з квартири, зачинили двері й замкнули на ключ. А тоді знову дали сигнал дзвінком. Як було домовлено.

Почекавши для певності до половини другої, Аомаме перейшла зі спальні в кухню. Конверта, адресованого Тамару, не було, а на столі лежав паперовий пакет з назвою аптеки й груба книга «Енциклопедія жіночого тіла» від Тамару. У пакеті містилося три види засобів тесту на вагітність, що були в продажу. Аомаме відкрила коробочку й прочитала інструкції до їхнього користування. Всі вони мали однаковий зміст. Якщо затримка менструації перевищує тиждень, то можна проводити тест. Його точність досягає дев'яноста п'яти відсотків, але в разі отримання позитивного результату, що свідчить про зачаття, треба негайно пройти обстеження лікаря. Небажано робити висновок про вагітність тільки на основі тесту. Він лише вказує на її можливість.

Проводити тест просто. У сечу, налиту в чисту баночку, занурюють тест-смужку. Або на планшетний тест безпосередньо наливають краплю сечі. І чекають кілька хвилин. Якщо смужка синіє (у випадку тест-смужки) або в круглому вічку (у випадку планшетного тесту) з'являються дві вертикальні риски, то зачаття відбулося. У протилежному випадку, коли смужка не посиніла або з'явилася тільки одна лінія, зачаття немає. Хоча тести відрізняються між собою, вони діють за одним принципом. Вагітність визначається за наявності у сечі гормону — хоріонічного гонатропину людини (ХГЛ).

Гормон ХГЛ?.. Аомаме сильно насупилася. Вона жила на світі понад тридцять років і ні разу не чула такої назви. «Невже така незрозуміла річ стимулює органи дітонародження?» — подумала вона.

Вона погортала сторінки «Енциклопедії жіночого тіла».

«Гормон ХГЛ виділяється на першому етапі вагітності й допомагає зберегти жовте тіло, — прочитала Аомаме. — Жовте тіло виділяє прогестерон і естроген, що підтримують внутрішню оболонку матки й перешкоджають менструації. Таким чином у матці поступово утворюється плацента. Якщо на сьомому-дев'ятому тижні плацента утвориться, жовте тіло й гормон ХГЛ припиняють виконувати свою роль».

А це означає, що гормон ХГЛ виділяється впродовж сьомого-дев'ятого тижнів після появи зародка в утробі матері. Досить короткий проміжок часу. Тож якщо результат тесту позитивний, то, безперечно, відбулося зачаття. Якщо ж результат негативний, то простого висновку зробити не можна. Можливо, минув час виділення гормону.

Позиву до сечовипускання Аомаме не відчувала. Вийняла з холодильника пляшку мінеральної води й випила дві склянки. Однак позив не з'являвся. Зрештою, чого спішити? Вона відклала засоби тесту на вагітність і взялася читати на дивані Пруста.

Позив до сечовипускання з'явився після третьої. Вона набрала в баночку сечі і вмочила туди тест-смужку. Смужка буквально на очах змінювала колір, аж поки не стала яскраво-синьою. Таке привабливе забарвлення годилося для маленького автомобіля з розсувним дахом. Як було б приємно промчатися на ньому вздовж морської набережної назустріч літньому вітру. Але тут, у вбиральні багатоквартирного дому в центрі столиці, цієї пообідньої осінньої пори синій колір повідомляв про вагітність принаймні з точністю у дев'яносто п'ять відсотків. Аомаме стояла перед дзеркалом і пильно вдивлялася у продовгувату посинілу тест-смужку. Та хоч скільки дивилася, колір смужки не змінювався.

Для певності Аомаме спробувала тест на вагітність іншого виробника. В його інструкції рекомендувалося накапати сечі на кінчик планшетного тесту.