Нові коментарі
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою - Народні
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Година Бика - Іван Антонович Єфремов

Година Бика - Іван Антонович Єфремов

Читаємо онлайн Година Бика - Іван Антонович Єфремов
Мудрої Відмови прилітав один зореліт, а тепер з’явився другий, та ще з нашими кревними родичами. Як же можна його не прийняти!

— Цс-с! — цілком по-земному дав знак мовчання старий, зігнутий віком тормансіанин. — Там, — він підняв палець угору, — ще нічого не сказали».

І знову за мовчазною командою люди розійшлися. Камера перейшла на високу залу з великими стовпоподібними машинами, трубами й котлами. І раптом усе погасло. Синє вічко приймача потемніло, зеленувате світіння осяяло віко фільтратора, і почулася вересклива тормансіанська мова. Земляни, які затримались у їдальні, поспішили приєднатися до спостерігачів.

«Прибульцям чужої планети. Прибульцям чужої планети. Рада Чотирьох викликає вас для переговорів. Вступайте у двосторонній відеозв’язок по особливому каналу. Технік пояснить спосіб вмикання!»

Темний стереоекран спалахнув знову. У тісній камері, схожій на звичайну автоматичну установку ТВФ, сидів немолодий тормансіанин у блакитному. Він почав говорити в маленький рупор перед собою, намагаючись пояснити землянам параметри особливої лінії. Олла Дез миттю під’єднала вже настроєний ТВФ «Темного Полум’я». Тормансіанин відкинувся назад і завмер від подиву, побачивши на своєму екрані людей зорельота.

— Зореліт «Темне Полум’я» до переговорів готовий, — з ледь помітною ноткою торжества сказала Олла Дез, трохи спотикаючись на тормансіанській вимові.

Технік у блакитному нарешті оговтався від несподіванки і приглушено промовив щось нерозбірливе в кубик на гнучкій ніжці, вислухав відповідь і підняв зблідле обличчя.

— Приготуйтесь. Виберіть серед вас того, хто вміє добре говорити мовою Ян-Ях і знає слова поваги. Перемикаю вас на Оселю Ради Чотирьох!

На екрані з’явилася велика кімната, вся задрапірувана вертикальними складками важкої матерії насиченого малахітово-зеленого кольору. На передньому плані стояв круглий стіл із масивними, оздобленими різьбленням ніжками у формі пазуристих лап. На столі самотньо лежала блідо-голуба куля. Чотири крісла з тієї ж зеленої тканини стояли на яскравому сонячно-жовтому килимі. На задній стіні виднілась астрономічна карта, яка тьмяно світилася над чорною шафою з дверцятами, оздобленими строкатими й витонченими малюнками. На шафі стояла висока лампа з блідо-голубим абажуром, облямованим зеленою смугою, яка кидала світло на чотирьох людей, що з пихатістю розвалилися в кріслах. Троє ховалися в затінку, попереду сидів худорлявий і високий чоловік у білій накидці, з непокритою головою і сіро-чорним волоссям, що стирчало йоржиком. Жорсткий рот не гармоніював із притупленим коротким носом, а уважні вузенькі очі — з високо піднятими, мов у зусиллі щось збагнути, бровами. Проте Олла Дез могла бути вдоволена. Чойо Чагас справляв враження володаря і, безсумнівно, був ним.

Фай Родіс, як завжди в своїй червоно-оранжевій сукні, ступила на коло головного фокуса. Чойо Чагас випростався і довго розглядав жінку Землі.

— Я вітаю вас, хоч ви явилися без дозволу! — нарешті сказав він.

«Для того, щоб запитати дозволу на «запрошення» і одержати відповідь, знадобилося б кілька тисяч років!» — подумала Родіс, і губи її затремтіли в ледве помітній усмішці, що викликала у володаря таку ж швидку реакцію — брови його трохи зсунулися.

— Нехай той, хто у вас володарює і кому доручено представляти правителів вашої планети, пояснить мету прибуття, — провадив він.

Фай Родіс коротко й чітко розповіла про експедицію, про джерела відомостей про планету Ян-Ях й історію зникнення трьох зорельотів Землі на самому початку ЕСВ. Чойо Чагас незворушно слухав, відкинувшись назад і поклавши на м’яку підставку ноги, обтягнуті білими гетрами. І чим пихатішою ставала його поза, тим ясніше прозирала розгубленість, яка народжувалася в душі голови Ради Чотирьох.

— Я не зрозумів, від чийого імені ви говорите, прибульці. Всі ви занадто молоді! — сказав Чойо Чагас, ледве Родіс закінчила своє повідомлення з проханням прийняти «Темне Полум’я».

— Ми люди Землі й говоримо від імені нашої планети, — відповіла Фай Родіс.

— Я бачу, що ви люди Землі, але хто велів вам говорити так, а не інакше?

— Ми не можемо говорити інакше, — заперечила Родіс, — ми тут частинка людства. Кожен з людей Землі говорив би те саме, тільки, можливо, іншими словами або ясніше.

— Людство? Що це таке?

— Населення нашої планети.

— Тобто народ?

— Поняття народу в нас було в давнину, допоки всі народи планети не злилися в єдину сім’ю. Та якщо користуватися цим поняттям, то ми говоримо від імені єдиного народу Землі.

— Як може народ говорити поза законними правителями? Як може неорганізована юрба, а надто простолюд, висловити єдину й слушну думку?

— А що ви розумієте під терміном «простолюд»? — обережно запитала Фай Родіс.

— Нездатну до вищої науки частину населення, яку використовують для відтворення та для найпростіших робіт.

— У нас нема простолюду, немає юрби і правителів. Законне ж у нас лише бажання людства, виражене через підсумування думок. Для цього є точні машини.

— Я не розумію, яку цінність має судження окремих осіб, темних і некомпетентних.

— У нас немає некомпетентних осіб. Кожне велике питання відкрито вивчається мільйонами вчених у тисячах наукових інститутів. Результати доводяїься до загального відома. Дрібні питання і рішення по них ухвалюються відповідними інститутами, навіть окремими людьми, а координуються Радами з головних напрямків економіки.

— Але ж є верховний правлячий орган?

— Його немає. При потребі, в надзвичайних’обставинах владу бере за своєю компетенцією одна з Рад. Наприклад, Економіки, Здоров’я, Честі, Права, Зореплавання. Розпорядження перевіряються Академіями.

— Я бачу у вас небезпечну анархію і сумніваюся, що спілкування народу Ян-Ях з вами буде корисним. Наше щасливе й спокійне життя може бути порушене… Я відмовляюся прийняти зореліт. Повертайтеся на свою планету анархії або й далі волочіться по безоднях всесвіту!

Чойо Чагас підвівся, випростався на весь зріст і тицьнув указівним пальцем у Фай Родіс. Три інших члени Ради Чотирьох підхопились і дружно скинули догори руки, спрямовані ребром уперед, — жест вищого схвалення і захоплення на Тормансі.

Фай Родіс зблідла і теж простягла вперед руку заспокійливим жестом Землі.

— Прошу вас іще кілька хвилин подумати, — дзвінко сказала вона Чойо Чагасу. — Я змушена зв’язатися з нашою планетою, перед тим як вдатися до рішучих дій…

— Ось і викрилося справжнє лице прибульців! — Чойо Чагас картинно повернувся до своїх соратників. — Які рішучі дії? — Він грізно примружив свої вузькі очі.

— Це залежить від того, які дозволить Земля! Якщо…

— Але як ви зможете зв’язатися? — нетерпляче перервав Чойо Чагас. — Ви щойно говорили про недоступність відстані. Чи все це обман?

— Ми ще ніколи нікого не обманювали. При гострій потребі, витративши величезну енергію, можна пронизати простір прямим променем.

Супутники Фай Родіс з подивом переглянулися. Чеді Даан відкрила була рот, та Гріф Ріфт стиснув їй плече, очима наказуючи мовчати.

Олла Дез незворушно підійшла до Родіс, і погляди чотирьох правителів зосередилися на новій представниці

Відгуки про книгу Година Бика - Іван Антонович Єфремов (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: