Книга дивних нових речей - Мішель Фейбер
Пітер завершив підрахунок вірян, який розпочав за своєю давньою звичкою: п’ятдесят дві особи. Він так ніколи вже й не дізнається, як багато ще душ ховаються в поселенні, не довідається, наскільки він був близько чи далеко від того, щоб навернути всіх
до християнства. Чоловік знав лише, що впізнає усіх-усіх присутніх тут, і не тільки за кольором їхніх балахонів.—
сс ерква , — сказав він. — сс Книгу дивних нових речей.Він дістав зі своєї сумки Біблію короля Якова, але замість узятися гортати сторінки з позолоченими краями, відшукуючи уривок для читання, Пітер вийшов з-поза кафедри й поніс книгу до Обожнювачів Ісуса, що сиділи в першому ряді. Зі щонайдбайливішою обережністю — не через повагу до книжки, а через побоювання нашкодити вразливій плоті, що була перед ним, — Пітер простягнув Біблію Обожнювачці Номер Сімнадцять, яка поклала книгу собі на коліна.
Пастор повернувся за кафедру.
—
, — промовив він. — сс сс Бог. Бога сс .Його паства схвильовано загомоніла.
захитали головами, збуджено затрусили руками. Номер П’ятнадцять скрикнув.—
сс сс Богові сс, — наполегливо вів далі Пітер. — сс сс Обожнювачка Ісуса Номер П’ять... — голос йому зірвався, і він мусив схопитися за краї кафедри, щоб не тремтіти самому. — Обожнювачка Ісуса Номер П’ять л і ц .