Нові коментарі
У п'ятницю у 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Крига. Частини І–ІІ - Яцек Дукай

Крига. Частини І–ІІ - Яцек Дукай

Читаємо онлайн Крига. Частини І–ІІ - Яцек Дукай
застосування аналізу до оцінки виборів більшістю голосів» (1785), де описано алгоритм голосування, що забезпечує вибір реальною більшістю голосів; автор «парадоксу Кондорсе» — випадку нетранзитивності вибору з трьома варіантами.

Конечний, Фелікс (1862–1949) — польський історик і історіософ, журналіст, творець оригінальної концепції цивілізації, твір «Про цивілізації Зими» — це фіктивна екстраполяція.

Котарбінський, Тадеуш (1886–1981) — видатний польський аналітичний філософ, логік, етик; професор Варшавського університету; творець реїзму та праксеології; за класичним принципом дотримувався власних філософських переконань у повсякденному житті.

КНП — Крайова народна партія Китаю, екстрапольована політична партія; у докрижаному минулому Сунь Ясен створив у Пекіні в 1912 році Китайську національну партію (Куомінтан, або Гоміндан)

Кривава неділя — події 9 (22) січня 1905 року у Санкт-Петербурзі: царське військо за наказом Ніколая II розстріляло очолювану пов’язаним з поліцією священиком Ґеорґієм Ґапоном і князем Ільницьким кількатисячну мирну демонстрацію вірнопідданих робітників, котрі йшли до Зимового палацу, щоби вручити петицію з проханням покращити умови життя; загинуло щонайменше 100 осіб, а 300 — поранено; ця подія започаткувала революцію 1905–1907 років.

Кропоткін, Пйотр Алєксєєвіч, князь (1842–1921) — російський і західноєвропейський революціонер, теоретик анархізму, з 1876 року перебував в еміграції, як географ і геолог вивчав льодовиковий період.

Кроулі, Алістер (1875–1947) — англійський містик, прихильник таємничих церемоній і культів, шарлатан і фрик, поет, альпініст і шахіст, головний розробник релігійної філософії «Телема» (основи вчення йому начебто продиктував ангел-охоронець Айвас у Каїрі); 1907 року заснував окультне товариство «Срібна Зірка», згодом низку інших містичних громад і спільнот; був і залишається впливовою постаттю в інтелектуальній історії, відомим руйнівником моральних і релігійних цінностей.

Крукс, Вільям (1832–1919) — британський фізик і хімік, голова Лондонського Королівського товариства (1913–1915), першовідкривач талію, вперше отримав у лабораторних умовах гелій.

Круппи — родина багатих німецьких підприємців, лідерів у галузі сталеливарної промисловості та виробництва зброї; у 1-й пол. ХХ ст. концерн «Крупп» очолював Ґустав Крупп фон Болен унд Гальбах (1870–1950), який узяв прізвище дружини Берти Крупп, спадкоємиці родових багатств.

Кулак в Ім’я Справедливости й Єдности (Їхецюань) — рух селян-повстанців у Китаї, спрямований проти європейських колонізаторів, ініціатор повстання їхетуанів (1898–1901), розгромленого та нещадно придушеного коаліцією Росії, США, Німеччини, Британії, Франції, Японії, Австро-Угорщини та Італії.

Кшесінська, Матільда Фєліксовна (1872–1971) — прима-балерина Маріїнського театру в Санкт-Петербурзі, коханка цесаревича Ніколая Алєксандровіча (майбутнього імператора), згодом інтимна приятелька великих князів Сєрґєя Міхайловіча (з яким мала сина Владіміра) і Андрєя Владіміровіча (за якого 1921 року вийшла заміж).

Лев Давидович — див. Троцький.

Лєнін (Ульянов), Владімір Ільїч (1870–1924) — російський політичний діяч і теоретик марксизму, один із творців РСДРП і більшовицького підпілля в Російській імперії, в 1917 році керівник Жовтневого перевороту, голова комуністичної (більшовицької) партії та узурпованого більшовиками уряду Росії, один з ініціаторів відтворення Російської імперії в формі СРСР; у романі надалі мешкає в еміграції (від 1908 року), важко хворіє на судинні захворювання, від яких рано помер у реальному житті.

Львов, Ґеорґій Євґєньєвіч, князь (1861–1925) — російський громадський діяч, якого 2(15) березня 1917 року Ніколай II призначив главою Тимчасового уряду; за освітою юрист, діяч органів самоврядування (земств), депутат Державних Дум різних скликань, організатор соціальної допомоги переселенцям до Сибіру; з більшовицьким переворотом утік у Сибір, а звідти — у Францію, де помер у злиднях.

Ляйбніц, Ґотфрід Вільгельм (1646–1716) — саксонський філософ, логік, математик, механік, історик, винахідник і лінгвіст, засновник Берлінської Академії наук; творець математичного аналізу, диференціального та інтегрального обчислення, засновник математичної логіки та комбінаторики, ініціатор використання бінарної системи обчислення; сформулював закон збереження енерґії та запровадив поняття кінетичної енерґії; розробив учення про несвідоме психічне життя; створив філософську концепцію «монадології».

М’юр, Джон (1838–1914) — американський «містичний еколог», ідеолог руху на захист живої природи, організатор американської служби національних парків (заповідників), публіцист, який багато писав про мандри і світ рослин та тварин.

Малороси — прийнята в етнічній номенклатурі Російської імперії назва українців як вторинного елементу «триєдиного російського народу»; в історії аналогічні означення не містили образливих конотацій (як-от це бачимо з «Малою», тобто власне Грецією), проте в парадигмі російського націоналізму це означало «малого і менш повносправного брата».

Маркс, Карл Гайнріх (1818–1883) — німецький теоретик суспільних процесів і революцій, політеконом, політичний журналіст, після революції 1848 року — емігрант у Британії; аналітик економічних процесів капіталізму, творець утопічної теорії комунізму, прихильник насильницьких методів у суспільних змінах.

Менделєєв, Дмітрій Івановіч (1834–1907) — видатний російський хімік, один із творців періодичної таблиці хімічних елементів (1869–1871); автор першого в Росії підручника органічної хімії та фундаментальних «Основ хімії», професор Петербурзького технологічного інституту та університету, докторська дисертація його була присвячена сполукам спирту з водою, тобто оптимальним рецептам горілки; розробив піроколодій — російський варіант бездимного пороху.

Мессершмідт, Даніель Ґотліб (1685–1735) — німецький медик і ботанік на московській службі; за дорученням царя Петра I здійснив першу комплексну наукову експедицію до Сибіру (мандрував без помічників, особисто збираючи всі наукові експонати та фіксуючи географічні й метеорологічні відомості); першовідкривач «петрогліфів», збирач кісток мамутів; підготував 10-томний «Огляд Сибіру, або Три таблиці простих царств природи» та докладну мапу Сибіру.

Морґан, Джон Пірпонт (1837–1913) — американський підприємець, банкір і фінансист, власник одного з найбільших у світі банків «Дж. П. Морґан енд компані» (1893), що контролював прокладення американських залізниць, сталеливарну компанію «Ю.Ес. Стіл корпорейшн», електротехнічну фірму «Дженерал Електрік»; меценат музеїв і бібліотек Гарвардського університету.

Народна Воля — таємна терористична організація російських народників, заснована 1879 року радикальними борцями з самодержавством; здійснила кілька замахів на імператора Алєксандра II; діяльність організації припинилася після невдалої спроби організації замаху на Алєксандра III, вчиненої групою Алєксандра Ульянова.

Народники — прихильники й учасники громадсько-політичного руху дворян і різночинної інтелігенції Російської імперії (1860–1880); сповідували утопічний соціалізм, вірили у «вищу життєву мудрість» російського селянства, пропагували некапіталістичну індустріалізацію, артільний (колективний) метод господарювання на селі; народництво мало також містичний компонент; 1874 року розпочалося масове «ходіння в народ» міських інтеліґентів задля поширення просвіти й соціалістичних ідей, що закінчилося арештами й репресіями проти більше тисячі учасників руху; частина народників зосередилася на академічній діяльності, інші перейшли до терористичних методів, решта згодом створила партію есерів.

Нернст, Вальтер Герман (1864–1941) — німецький хімік, професор Ґьоттінґенського та Берлінського університетів; один із засновників фізичної хімії, творець Інституту фізичної хімії та електрохімії Кайзера Вільгельма, де займався поляризацією, діелектричними константами й хімічною рівновагою; 1905 року сформулював Третій закон термодинаміки (теорему Нернста).

Никон, патріарх (1605–1681) — Московський патріарх, реформатор московської Церкви, прагнення якого упорядкувати обряд (скажімо, хреститися трьома, а не двома пальцями) і відредагувати переклади Біблії та богослужебні книги відповідно до канонів світового православ’я закінчилося масовим опором московитів, розколом і виникненням «старообрядства»; реформи

Відгуки про книгу Крига. Частини І–ІІ - Яцек Дукай (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: