Марсіянин - Енді Вір

- Джогансен, - сказав він. - Ти мене бачиш на радарі?

- Підтверджую, - відповіла вона.

- Вигукуй мій погін відносно Марка щодві секунди чи коло того.

- Прийнято. 5,2 метра на секунду.

- Гей, Беку, - сказав Уотні. - Перед тут цілком розчинений. Я вилізу туди й приготуюсь схопити тебе.

- Негативно, - втрутилась Ллюїс. - Ніяких рухів без троса. Лишайся пристебнутим до свого фотеля поки Бек тебе причепить до себе.

- Прийнято, - сказав Уотні.

- 3,1 метра на секунду, - доповіла Джогансен.

- Маю розвернутись не на довго, - сказав Бек. - Треба наздогнати перш ніж гальмувати. - Він повернувся готуючись до нового поштовху.

- 11 метрів до цілі, - сказала Джогансен.

- Прийнято.

- 6 метрів, - сказала Джогансен.

- І-і-і… зворотний упор, - сказав Бек, запалюючи рушії ПММ знову. МЗЧ забовванів перед ним. - Погін? - спитав він.

- 1,1 метра на секунду, - сказала Джогансен.

- Влаштовує, - сказав він та потягнувся до корабля. - Я дрейфую до нього. Гадаю, можу вхопитись за клапоть полотна...

Пошматоване полотно надило до себе як єдине, за що можна було вхопитись, бо решта корабля була гладенькою. Бек простяг руку якомога далі й спромігся вхопитись.

- Контакт, - сказав Бек. Узявшись певніше, він підтягся та вхопився другою рукою. - Міцний контакт!

- Докторе Бек, - сказав Фоґнль. - Ми минули точку найбільшого зближення, і зараз ви віддаляєтесь. У вас лишилось 169 метрів троса. Цього вистачить на 14 секунд.

- Прийнято, - сказав Бек.

Просунувши голову у дірку, він глянув всередину і побачив пристебнутого до фотеля Уотні.

- Бачу Уотні! - доповів він.

- Бачу Бека! - доповів Уотні.

- Як ся маєш, друже? - сказав Бек, затягуючи себе у корабель.

- Я… Я просто… - сказав Уотні. - Дай мені хвильку. Ти перша людина, яку я зустрів за 18 місяців.

- У нас немає хвильки, - сказав Бек, відштовхуючись від стіни. У нас лишилось 11 секунд до вибирання усього троса.

Бек долетів до фотеля, де він незграбно наштовхнувся на Уотні. Обидва вхопили один одного руками, щоб Бек не відскочив назад. - Контакт з Уотні! - сказав Бек.

- 8 секунд, докторе Бек, - радіював Фоґель.

- Прийнято, - сказав Бек, хутко зчіпляючи свій скафандр зі скафандром Уотні карабінами. - Зчепились, - сказав він.

Уотні відстебнувся від фотеля.

- Паски безпеки знято.

- Забираємось звідси, - сказав Бек, відштовхуючись ногами від фотеля у напрямі отвору.

Два чоловіки пролетіли через кабіну МЗЧ до отвору. Бек випростав руки і відштовхнувся від краю, коли вони його минали.

- Ми назовні, - відзвітував Бек.

- 5 секунд, - сказав Фоґель.

- Погін відносно Гермеса: 12 метрів на секунду, - сказала Джогансен.

- Вмикаю рушії, - сказав Бек, активуючи ПММ.

Кілька секунд вони прискорювались до Гермеса. Відтак елементи керування ПММ, спроектовані на видовий щит Бека, стали червоними.

- Пальне скінчилось, - сказав Бек. - Погін?

- 5 метрів на секунду, - відповіла Джогансен.

- Чекайте, - сказав Фоґель. Впродовж процесу він випускав трос з повітряного шлюзу. Тепер же він вхопив лишок троса, що продовжував скорочуватись, обома руками. Він не намагався зупинити випускання тросу - тоді його б просто висмикнуло з повітряного шлюзу. Він лише обхопив трос руками, щоб створити тертя.

Гермес тягнув Бека та Уотні за собою, використовуючи Фоґеля на тросі як амортизатор. Якщо Фоґель докладе забагато сили, смикання віз цього від’єднало би трос від скафандра Бека. Якщо він докладе замало сили, трос закінчиться раніше ніж вони вирівняють свої погони, відтак станеться жорсткий ривок, що також відірве трос від скафандра Бека.

Фоґелю вдалось знайти рівновагу. Через кілька секунд напруженої інтуїтивної праці Фоґель відчув, що натяг тросу слабне.

- Погін 0! - вигукнула Джогансен.

- Затягуй їх, Фоґеле, - сказала Ллюїс.

- Прийнято, - сказав Фоґель. Він обережно став затягувати своїх колег до шлюзу. Після кількох секунд він припинив тягнути, а просто збирав шворку, поки ті самі летіли до нього.

Вони влетіли у повітряний шлюз, і Фоґель впіймав їх. Бек та Уотні разом вхопились за поручні на стіні, а тим часом Фоґель обійшов їх та зачинив зовнішні двері.

- На брту! - сказав Бек.

- Зовнішні двері Повітряного шлюзу зачинено, - сказав Фоґель.

- Так! - заволав Мартінез.

- Прийнято, - сказала Ллюїс.

Голос Ллюїс пролунав по усьому світу:

- Г’юстоне, це борт Гермес. Шість членів команди на борту і в безпеці.

Кімната керування вибухнула оплесками. Вискакуючи зі своїх фотелів, вони вітали один одного, обіймались та плакали.