Марсіянин - Енді Вір

- Прийнято, - відповіла Ллюїс. - Притисніться до передньої стіни шлюзу. Впродовж чотирьох секунд буде близько одного G. Впевніться, що ви обидва припнуті тросами.

- Прийнято, - сказав Бек, перевіряючи, чи пристібнув він трос. Двоє чоловіків притислись до стіни.

- Гаразд, Мартінезе, - сказав Ллюїс. - Направ нас у правильному напрямі.

- Прийнято, - сказав Мартінез та запустив корегування напряму.

Джогансен саме запливала на місток, коли відбувалось виправлення. Кімната оберталась навколо неї, тому вона схопилась за поручень.

- Бомбу встановлено, запобіжники заблоковано, - сказала вона. - Я можу підірвати її дистанційно ввімкнувши світлову панель 41.

- Герметизуй місток й сідай за свою станцію, - сказала Ллюїс.

- Прийнято, - сказала Джогансен. Висуваючи аварійне закриття, вона зачинила вхід на місток. Кількома поворотами руків’я закінчила справу. Вона повернулась до своєї станції й прогнала швидку перевірку.

- Підвищую тиск на мостику до 1,03 атмосфери… тиск стійкий, герметичність хороша.

- Прийнято, - сказала Ллюїс. - Час до перехоплення?

- 28 секунд, - сказала Джогансен.

- Ого, - сказав Мартінез. - Ми ледве встигли.

- Ти готова, Джогансен? - спитала Ллюїс.

- Так, - сказала Джогансен. - Все що я маю зробити, це натиснути “ентер”.

- Мартінезе, що з кутом?

- Бездоганний, капітане, - звітував Мартінез.

- Пристібнутись, - сказав Ллюїс.

Всі троє затягнули паски на фотелях.

- 20 секунд, - сказала Джогансен.

Теді сів на своє місце в кімнаті для поважних осіб.

- Який статус? - спитав він.

- 15 секунд до підриву ТПШ, - сказав Венкат. - Де ти був?

- Говорив по телефону з президентом, - сказав Теді. - Гадаєш, це спрацює?

- Не уявляю, - сказав Венкат. - Ніколи в житті я не почувався таким безсилим.

- Якщо тебе це хоч трохи розрадить, - сказав Теді, - майже певен, що всі у світі так само почуваються.

По той бік скла взад і вперед ходив Мітч.

- 5… 4… 3… - говорила Джогансен.

- Приготуйтесь до прискорення, - сказала Ллюїс.

- 2… 1… - продовжувала Джогансен. - Активую Панель 41.

Вона натисла “ентер”.

Всередині Фоґелевої бомби повна напруга корабельного освітлення пройшла через тонкий, оголений дріт. Він швидко досяг температури загоряння цукру. Те, що було б невеликим пшиком у земній атмосфері, у середовищі чистого кисню стало некерованою пожежею. Менш ніж за 100 мілісекунд дебелий тиск від горіння розірвав ємність й перетворився у вибух, який розірвав двері повітряного шлюзу на друзки.

Внутрішнє повітря Гермеса метнулось крізь відчинений ТПШ, вистрілюючи Гермеса в протилежному напрямі.

Фоґеля й Бека притисло стіни Повітряного шлюзу 2. Ллюїс, Мартінез та Джогансен переживали прискорення у своїх фотелях. Це не була небезпечна сила. насправді вона була меншою ніж Земна сила тяжіння. Але вона була нестійкою й поривчастою.

Через чотири секунди сіпання вляглось, і корабель повернувся до невагомості.

- Реакторний відсік все ще під тиском, - доповів Мартінез.

- Тиск на містку тримається, - сказала Джогансен. - Очевидно.

- Пошкодження? - сказав Мартінез.

- Не впевнена поки, - сказала Джогансен. - У мене є Зовнішня камера чотири, спрямована на ніс. Я не бачу жодних проблем з корпусом біля ТПШ.

- Турбуватимемось про те пізніше, - сказала Ллюїс. - Який наш відносний погін та відстань до МЗЧ?

Джогансен заклацала клавіатурою.

- Ми підлетимо на 22 метри, і ми на 12 метрах на секунду. Ми насправді отримали більше, ніж сподівались.

- Уотні, - сказала Ллюїс. - Це спрацювало. Бек вже вирушає.

- Гол! - відповів Уотні.

- Беку, - сказала Ллюїс. - Твій вихід. 12 метрів на секунду.

- Це прийнятно! - відповів Бек.

- Я вистрибну назовні, - сказав Бек. - Це має додати мені два чи три метри на секунду.

- Розумію, - сказав Фоґель, послабляючи хват на тросі Бека. - Щасти Вам, докторе Бек.

Впершись ногами об задню стінку, Бек присів і вистрибнув із шлюза.

Вилетівши, він озирнувся. Швидкий погляд праворуч виявив те, що він не міг бачити зсередини повітряного шлюзу.

- Маю візуальний контакт!- сказав він. - Я бачу МЗЧ!

МЗЧ не дуже був схожий на космічний корабель, до яких звик Бек. Колишні плавні лінії перетворились у безлад відсутніх частин корпуса та порожніх місць кріплення некритичних компонентів.

- Йсусе! Марку, що ти зробив з ним?!

- Бачив би ти, що я зробив з ровером, - відповів по радіо Уотні.

Бек полетів курсом для перехоплення. Він тренувався для цього багато разів. Вважалось, що таке вміння знадобиться, якщо треба буде рятувати члена команди, у якого порвався страхувальний трос, але принцип