Акафістник УПЦКП в 3х томах - Автор невідомий - Релігія

Акафіст Пресвятій Богородиці на честь Її чудотворної ікони Києво-Печерської

Кондак 1

Обраній від усіх родів Пресвятій Діві Марії Богородиці, Яка воістину народила плоттю Ісуса Христа, Спаса і Бога нашого, Владичиці всієї вселенної, що обрала другим земним жеребом гору Печерську і утворила на ній обитель для ченців, похвальний приносимо спів. Ти ж, о Пречесна наша Мати і Заступнице, охороняй і спасай обитель Твою і всіх нас від ворогів видимих і невидимих, щоб ми взивали до Тебе:

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Ікос 1

Ангел земний і людина Небесна преподобний Антоній прийшов у земний жереб Твій на гору Афонську, бажаючи спасти душу свою від суєти світу цього і закінчити там своє земне житіє. Ти ж, Пресвята Діво, обравши другим жеребом Своїм гору Печерську у новопросвіщеній землі Руській, послала його як апостола, щоб він утворив у ній обитель на славу Твою і зібрав ченців, щоб вони оспівували Тебе так:

Радуйся, Всечесна наша Мати; радуйся, Дивна наша Ігумене.

Радуйся, Надіє нашого спасіння; радуйся, гори Печерської Охоронителько.

Радуйся, ченців, що живуть на них, Керівнице; радуйся, православних християн, що приходять до неї на поклоніння, Покровителько.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 2

Знаючи, що скорботною є путь спасіння для всіх, хто хоче стати ченцем, Господь наш Ісус Христос повелів Своїй Матері, щоб Вона покрила Своїм божественним покровом гору Печерську, щоб усі, хто спасається на ній, знаючи це, разом з преподобним Антонієм і Феодосієм взивали безперестанно до Спасителя Бога: алилуя.

Ікос 2

Розум маючи божественний, преподобний Феодосій від душі полюбив славу Небесну, світ з усіма його спокусами зненавидівши; прийшов у Київ до преподобного Антонія, який жив у печері; в ній оселившись, разом з усіма отцями, що там подвизалися, оспівував Тебе, чеснішу від усіх ангелів, так:

Радуйся, нашого спасіння Осново; радуйся, Радосте наша у цьому і майбутньому житті.

Радуйся, Відрадо Божественна Христових подвижників; радуйся, бо Тобою всі святі спасаються.

Радуйся, бо Тобою вся вселенна прикрашається; радуйся, бо Твоє ім’я всіма Небесними силами прославляється.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 3

Сила Вишнього осінила подвижників Печерських, коли перший ігумен, преподобний Варлаам, побудував храм в ім’я Твого славного Успіння, на верху гори, і в ньому, прославляючи Тебе, чеснішу від херувимів і славнішу без порівняння від серафимів, взивав: алилуя.

Ікос 3

Маючи полум’яне бажання спасіння, преподобний Антоній, коли влаштувалась обитель на пагорбі, на якому Дальні печери, бажаючи безмовності, переселився на пагорб, на якому викопав печери Ближні і там зібрав своїх послідовників, що хотіли повної безмовності, прославляючи Тебе, свою Утішительку, так:

Радуйся, до осель райських Керівнице; радуйся, в подвигах печерних Укріпителько.

Радуйся, Благий Початку і Славний Кінець усіх святих житія; радуйся, святої радості Божественний Струмку.

Радуйся, Квітко Божественного саду; радуйся, православного чернецтва Похвало.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 4

Ченці, бурю гріховних сумнівів залишивши, полюбили тернисту путь спасіння і зібрались у печеру до преподобного Феодосія. Він же, бачачи в ній тісноту, побудував на верху гори храм Печерський і келії спорудив і огорожею обгородив, і так влаштувалась обитель в ім’я Твоє, Владичице, в якій ченці і вірні люди оспівували через Тебе Бога: алилуя.

Ікос 4

Почули ченці Печерські, що розбійники хочуть пограбувати храм Твій, Пречиста, і благали Тебе за Його спасіння. Ти ж, Всемилостива, сотворила чудо: показала храм Твій висячим у повітрі; розбійники, побачивши це, в жаху розбіглися, ченці ж оспівували Тебе так:

Радуйся, бо Ти на горі Київській насадила духовний сад; радуйся, бо Ти подала тим, хто там живе, все потрібне.

Радуйся, бо Ти забрала нас від світу гріховного; радуйся, бо Ти привела нас в огорожу обителі Печерської.

Радуйся, бо Ти захищаєш нас від ворогів видимих; радуйся, бо Ти охороняєш нас від супостатів невидимих.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 5

Боготічною зіркою для світу явилася Ти, Владичице, коли захотіла влаштувати Собі на Русі обитель Печерську. Місце, де повинен був в ім’я Твоє храм побудуватися, вказала Ти вогняною дугою, простягнутою від старого монастиря, і ангелів в образі ченців, що йшли там по повітрю; побачивши це, ченці Печерські радісну пісню заспівали: алилуя.

Ікос 5

Побачили грецькі будівничі у Царграді юнаків, які повелівали їм іти у Влахернський храм до Цариці; вони ж, прийшовши, побачили там Тебе, що сиділа у славі, і навколо Тебе чини ангелів і преподобних Антонія і Феодосія; і повелівала будівничим іти у землю Руську і місто Київ і побудувати там храм в ім’я Твоє, і вручила їм ікону Твого славного Успіння і мощі святих мучеників. Вони ж, почувши повеління, оспівували Тебе так:

Радуйся, Царице Неба і землі; радуйся, істинна Мати нашого Спасителя.

Радуйся, бо Ти спасла весь рід упалого Адама; радуйся, віри православної Воєводо непереможна.

Радуйся, Покровителько Царграда неосоромлена; радуйся, країни Руської Заступнице старанна.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 6

Проповідники Твого чудесного явлення у Влахернській церкві, грецькі будівничі, прийшовши в Київ до преподобних Антонія і Феодосія, вручили їм ікону Твого Успіння і мощі святих мучеників і відкрили їм Твою волю про будівництво храму в ім’я Твоє; вони ж, почувши Твої слова, поклонилися образу Твоєму, на іконі зображеному, Богу ж взивали: алилуя.

Ікос 6

Засяяла як сонце ікона Твого Успіння, Пресвята Діво, яку принесли із Царграда грецькі будівничі в обитель Печерську, в якій вона і донині перебуває, подаючи зцілення тим, хто взиває до Тебе так:

Радуйся, бо Ти в Успінні Твоєму нас не залишаєш; радуйся, бо через ікону Твою нам допомагаєш.

Радуйся, іконою Твоєю обитель Печерську Ти прославила; радуйся, іконою Твоєю гору Печерську Ти просвітила.

Радуйся, іконою Твоєю Ти місто Київ спасала; радуйся, тією ж іконою Ти всю Українську землю охороняєш.

Радуйся, Пресвята Богородице Діво, Печерська Похвало і наше Утішення.

Кондак 7

Бажаючи утворити нову обитель і в ній храм в ім’я Твоє, Преблагословенна Діво, преподобні Антоній і Феодосій благали Сина Твого і Тебе, щоб дізнатися про місце, на якому повинен бути побудований храм. І вказав Господь те місце: щоб по всій землі була роса, а там сухо; і знову повсюди сухо, а на місці храму роса; і послав вогонь з неба, і спалив увесь хмиз, і