Квантовий воїн - Джон Кехо
Третя міфічна назва підсвідомості — Рушій успіху. Хтось може заперечити, що ми могли б назвати свою підсвідомість рушієм невдач, і це теж правдиво, адже вона резонує ті візерунки, які ми втримуємо в собі. Однак називатимемо її Рушій успіху, і це допоможе вібрувати саме такий намір. Також добре змастімо свій рушій думками про успіх. Ми щодня виплітаємо візерунки думок, які точно відображають те, що прагнемо маніфестувати. Наша підсвідомість — союзник на шляху до успіху, і ми повинні всіма можливими способами підтримувати його. Свідомість плете візерунки, а підсвідомість зв’язується з енергетичною павутиною і повідомляє про них. Так працює система.
Обов’язок воїна передбачає успішне виконання всіх поставлених завдань — як великих, так і малих. Ми покликані бути успішними, реалізувати своє найкраще «я» в будь-якій ситуації: чи то допомагаємо дітям з уроками, готуємо здорову їжу, укладаємо ділову угоду, тренуємо свій розум, чи досягаємо просвітління. По суті, у багатьох сферах життя ми вже дуже успішні, просто забули собі в цьому зізнатися. Ми повинні визнати та гідно оцінити свою здатність бути успішними і в дрібницях, і в якихось серйозних справах — так сформуємо всередині себе вібрацію успіху.
Коли вважаємо себе успішними, то налаштовуємо свій рушій вібраціями успіху. Коли бачимо себе слабкими й нікчемними невдахами, то надсилаємо своїй підсвідомості неправильні повідомлення. Наша підсвідомість потребує активної співпраці. Вона не буде рушієм успіху, якщо ми не даватимемо їй думок про успіх. Як квантові воїни, ми несемо відповідальність не лише за те, що робимо, а й за те, про що думаємо. Ми відповідальні за плетіння думок про успіх, аби наша підсвідомість могла з цими візерунками працювати. Ми чудово розуміємо взаємозв’язок як між свідомістю та підсвідомістю, так і між підсвідомістю та енергетичним павутинням. Саме наше усвідомлення цього зв’язку вносить ясність у щоденні вправи й дозволяє спрямовувати їх у правильне русло.
Коли нас запрограмовували, у кожного вклали нестримну жагу до успіху, і хоча ми по-різному можемо розуміти це поняття, усі однаково прагнемо бути успішними. Це невід’ємна частина нашої сутності. Те, що кожен із нас має це незбориме бажання, дає нам ключ до розуміння сенсу та цілей життя. Всесвіт створив нас запрограмованими на успіх. Коли ми його досягаємо, Всесвіт творчо самовиражається. На жаль, наша культура надто зорієнтована на споживання товарів і послуг, а це не може не спантеличувати. Ми помилково думаємо, що успіх — це коли маєш безліч речей. Однак примноження цих речей ніколи не принесе успіху, навіть якщо це шикарні та дорогі машини, яхти й маєтки. Для нас, воїнів, успіх має ширше значення, завдяки якому ми розуміємо, що таке бути людиною. Нам потрібно вийти за рамки матеріального й задуматися над характером, цінностями, єдністю й тим, як ми можемо допомогти іншим, і включити ці нематеріальні аспекти в поняття благополуччя. Ми повинні серйозно задуматися над основними цінностями: що для нас важливо, ким насправді хочемо бути в цьому житті. Доки цього не зробимо, нас спантеличуватиме бажання отримати абсолютно все, і воно ніколи не принесе задоволення, адже чим би ми не володіли — завжди хотітимемо чогось більшого. Світла тінь — темна тінь: до питання підсвідомості
Саме Юнг уперше використав слово «тінь» для опису загадкової підсвідомості. Яке щастя, що попередники передали нам свої вчення й відкриття. Умостившись на плечах предків, ми можемо побачити ті закуточки, куди б ніколи не дісталися самотужки. У міфології воїна ми взяли концепцію тіні й виокремили в ній світлий і темний боки. Дехто з послідовників Юнга міг би дорікнути нам за таку вільність, однак вона має свої переваги. Такий підхід дозволяє за допомогою різноманітних методів поглянути на обидва аспекти нашої тіні. Зрештою, ефективність певної моделі залежить від її повсякденного використання, наша ж модель воїна обов’язково витримає це випробовування.
Тінь — це все несвідоме, нерозвинене та невизнане, що існує всередині нас. Поет Роберт Блай назвав її «довгим чорним мішком», який ми всюди із собою носимо. Цей мішок чорний, тому що свідомість не бачить, що лежить у ньому, а довгий — позаяк містить усе, чим ми є3.
Наші тіньові візерунки — це динамічні чинники, які не залежать від свідомих намірів. Зазвичай вони приголомшують і переповнюють нас емоціями, перепадами настрою, мріями, страхами та бажаннями, котрі діють відповідно до певної мети. Це означає, що, хоча підсвідомість не має волі, усе ж прагне виконати своє чітко визначене завдання. Вона повинна й буде резонувати візерунки, які є в ній, виплітаючи павутину з того, що має. Завдання тіні — дізнатися та збагнути ті динамічні функції, що на підсвідомому рівні діють усередині нас. Ми називаємо цей процес археологією особистості. Тут на нас чекає справжня детективна робота, де ми вивчатимемо своє життя, аби виокремити глибинні візерунки, котрих не можемо збагнути. Насправді більшість власних візерунків для нас цілком не відомі. Ми повинні зважати на це, бо ж у незвіданому світі тіні криється ще безліч таємниць. Світла тінь
Наша світла тінь зберігає незатребувані позитивні можливості — ті частини нас, які ми ще не втілили в життя. Це наші приховані та невикористані здібності й таланти. Оскільки ми — голографічні фрагменти загальної картини Всесвіту, усе ймовірне, хороше та чудове є потенційною частиною нашої світлої тіні. І хоча в теорії все так і є, проте на практиці одні речі для нас доступніші, ніж інші. Ми можемо скористатися не всіма талантами й здібностями, які є у Всесвіті, — принаймні не в цьому житті. Щось нам отримати важко, а щось лежить собі на поверхні, наче зернятка у висохлому руслі ріки, вичікуючи дощу нашої уваги, який поллє їх необхідною енергією і вони проростуть.
Аби виявити світлу тінь, ми повинні йти за своїм щастям, природними талантами, радощами й творчими здібностями, куди б вони нас не завели. Коли ми довіряємо собі й робимо те, від чого отримуємо радість, то наближаємося до світлої тіні. Усе, що
