Книга Йова (переклад Огієнка) - Старий Заповіт
35 Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.
36 О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,
37 бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...
Йов 35
1 І говорив Елігу та й сказав:
2 Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?
3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.
6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?
7 Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?
8 Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...
9 Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.
13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.
14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,
16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...
Йов 36
1 І далі Елігу казав:
2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще є про Бога слова.
3 Зачну викладати я здалека, і Творцеві своєму віддам справедливість.
4 Бо справді слова мої не неправдиві, я з тобою безвадний в знанні.
5 Таж Бог сильний, і не відкидає нікого, Він міцний в силі серця.
6 Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.
7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але їх садовить з царями на троні назавжди, і вони підвищаються.
8 А як тільки вони ланцюгами пов'язані, і тримаються в путах біди,
9 то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.
10 Відкриває Він ухо їх для остороги, та велить, щоб вернулися від беззаконня.
11 Якщо тільки послухаються, та стануть служити Йому, покінчать вони свої дні у добрі, а роки свої у приємнощах.
12 Коли ж не послухаються, то наскочать на ратище, і покінчать життя без знання.
13 А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
14 У молодості помирає душа їх, а їхня живая поміж блудниками.
15 Він визволяє убогого з горя його, а в переслідуванні відкриває їм ухо.
16 Також і тебе Він би вибавив був із тісноти на широкість, що в ній нема утиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне товщу було б.
17 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та суд підпирають людину.
18 Отож лютість нехай не намовить тебе до плескання в долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.
19 Чи в біді допоможе твій зойк та всі зміцнення сили?
20 Не квапся до ночі тієї, коли вирвані будуть народи із місця свого.
21 Стережись, не звертайся до зла, яке замість біди ти обрав.
22 Отож, Бог найвищий у силі Своїй, хто навчає, як Він?
23 Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто скаже: Ти кривду зробив?
24 Пам'ятай, щоб звеличувати Його вчинок, про якого виспівують люди,
25 що його бачить всяка людина, чоловік приглядається здалека.
26 Отож, Бог великий та недовідомий, і недослідиме число Його літ!
27 Бо стягає Він краплі води, і дощем вони падають з хмари Його,
28 що хмари спускають його, і спадають дощем на багато людей.
29 Також хто зрозуміє розтягнення хмари, грім намету Його?
30 Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і морську глибінь закриває,
31 бо ними Він судить народи, багато поживи дає.
32 Він тримає в руках Своїх блискавку, і керує її проти цілі.
33 °ї гуркіт звіщає про неї, і прихід її відчуває й худоба.
Йов 37
1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зрушилось з місця свого.
2 Уважливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його,
3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє аж на кінці землі.
4 За Ним грім ричить левом, гримить гуком своєї величности, і його Він не стримує, почується голос Його.
5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла, яких не розуміємо ми.
6 До снігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте сильні!
7 Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали всі люди про діло Його.
8 І звір входить у сховище, і живе в своїх лігвищах.
9 Із кімнати південної буря приходить, а з вітру північного холод.
10 Від Божого подиху лід повстає, і водна широкість тужавіє.
11 Також Він обтяжує вільгістю тучу, і світло своє розпорошує хмара,
12 і вона по околицях ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселенної,
13 він наводить її чи на кару для краю Свого, чи на милість.
14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чуда!
15 Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, і заяснює світло із хмари Своєї?
16 Чи ти знаєш, як носиться хмара в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знання,
17 ти, що шати твої стають теплі, як стишується земля з полудня?
18 Чи ти розтягав із Ним хмару,
