Книга Йова (переклад Огієнка) - Старий Заповіт
20 Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім!
21 На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини,
22 бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!
Йов 33
1 Але слухай но, Йове, промови мої, і візьми до ушей всі слова мої.
2 Ось я уста свої відкриваю, в моїх устах говорить язик мій.
3 Простота мого серця слова мої, і висловлять ясно знання мої уста.
4 Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього подих.
5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйсь передо мною, постався!
6 Тож Божий і я, як і ти, з глини витиснений теж і я!
7 Ото страх мій тебе не настрашить, і не буде тяжкою рука моя на тобі.
8 Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.
11 У кайдани закув мої ноги, усі стежки мої Він стереже...
12 Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за людину!
13 Чого Ти із Ним сперечаєшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 Бо Бог промовляє і раз, і два рази, та людина не бачить того:
15 у сні, у видінні нічному, коли міцний сон на людей нападає, в дрімотах на ложі,
16 тоді відкриває Він ухо людей, і настрашує їх осторогою,
17 щоб відвести людину від чину її, і Він гордість від мужа ховає,
18 щоб від гробу повстримати душу його, а живая його щоб не впала на ратище.
19 І карається хворістю він на постелі своїй, а в костях його сварка міцна.
20 І жива його бридиться хлібом, а душа його стравою влюбленою.
21 Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що перше не видні були.
22 І до гробу душа його зближується, а живая його до померлих іде.
23 Якщо ж Ангол-заступник при нім, один з тисячі, щоб представити людині її правоту,
24 то Він буде йому милосердний та й скаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.
25 Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности.
26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Він дивитиметься на людей й говоритиме: Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, і буде бачити світло живая моя.
29 Бог робить це все двічі-тричі з людиною,
30 щоб душу її відвернути від гробу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовлятиму!
32 Коли маєш слова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправдання.
33 Якщо ні ти послухай мене; помовчи, й я навчу тебе мудрости!
Йов 34
1 І говорив Елігу та й сказав:
2 Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!
3 Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.
4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.
5 Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...
7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,
8 і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?
9 Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.
10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!
11 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!
12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.
13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?
14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,
15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...
16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:
17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?
18 Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?
19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,
20 за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.
21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,
22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.
23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.
24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.
25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!
26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,
27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,
28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.
29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,
30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.
31 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!
32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!
33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!
34 Мені скажуть розумні та муж мудрий,
