Невермур. Випробування Морріґан Кроу - Джессіка Таунсенд

Коли Кеджері наполіг, що вони мають поспішити до фойє, обидва трохи роздратувались, а коли Морріґан побачила, як вусатий чоловік глузливо посміхнувся до маленької безформної люстри, яка все ще росла, вона розсердилася ще більше.

«Це так грубо, — подумала дівчинка. — Вона ще не готова!»

Люстра поверталася до життя день за днем, але до повного видужання їй потрібно було ще багато часу. На цьому етапі було поки що неможливо зрозуміти, якої вона буде форми. Фенестра приймала ставки. Френк клявся, що це буде чудесний павич, але Морріґан усе ще сподівалась, що люстра знову стане рожевим кораблем, який так подобався Юпітеру.

— А що Смердюк тут робить? — пробурмотів Юпітер до Кеджері, але той знизав плечима і сховався за стійкою консьєржа.

— Хто такий Смердюк? — прошепотіла Морріґан.

— О-ох, я мав на увазі, поліцейський, — тихенько сказав Юпітер. — М-м, певно, не варто називати його Смердюком. А зараз просто дай мені з ним поговорити.

Юпітер підійшов до чоловіка і люб’язно потиснув йому руку.

— Доброго дня, пане поліцейський. Ласкаво просимо до готелю «Девкаліон». Бажаєте зареєструватися?

Чоловік глузливо посміхнувся.

— Не дуже. Ви власник готелю, правильно?

— Юпітер Норт. До ваших послуг.

— «Капітан Юпітер Амантіус Норт, — зазирнувши в записник, сказав чоловік. — Поважний член Товариства Дивообраних, Ліги дослідників і Спілки готельєрів Невермура. Секретар Комісії з прав Диво-тварин, добровільний книгоборець Гоблінської бібліотеки і голова Благодійного фонду для списаних роботів-дворецьких. Першовідкривач семи невідомих до цього королівств і Стиляга року за версією журналу "Стиляга" чотири роки поспіль». Дуже вражає, капітане. Я щось пропустив?

— Я ще давав уроки чечітки злиденним хуліганам і є одним із суддів щорічного конкурсу чорничних пирогів у Невермурському реабілітаційному центрі суворого режиму для психічно хворих злочинців.

Морріґан голосно розсміялася, хоча не була впевнена, що Юпітер жартує.

— Ну, хіба ж ви не святий?

— Я роблю це все лише заради пирога. — Він підморгнув Морріґан.

Поліцейський усміхнувся.

— Думаєте, ви дуже смішний?

— Я часто думаю про це, так. Чим можу служити, інспекторе? — Морріґан прослідкувала за поглядом Юпітера на значок чоловіка, де було написано «Інспектор Гарольд Флінтлок».

Інспектор втягнув живіт і спробував зверхньо глянути на Юпітера, що було нелегко, адже Юпітер був на декілька дюймів вищий.

— Я тут через анонімне попередження. Хтось із ваших Дивообраних приятелів здав вас поліції, Норте. Ви даєте притулок незаконному біженцю. Це велика проблема, дуже велика.

Юпітер спокійно всміхнувся.

— Безумовно, це було б великою проблемою, якби це було правдою.

— Цього року ви представляєте кандидата до випробувань Товариства Дивообраних, правильно?

— Правильно.

— Це і є той кандидат, так?

— Її звати Морріґан Кроу.

Інспектор Флінтлок прискіпливо глянув на Морріґан і нахилився до її обличчя.

— А звідки саме ви походите, Морріґан Кроу?

— Нелізь, — відповіла дівчинка.

Юпітер пирснув зо сміху і голосно прокашлявся.

— Вона хотіла сказати, що вона з Сьомого району Вільної Держави, Інспекторе. Просто вона… смішно це вимовляє.

Морріґан глянула на свого наставника. У нього була така ж спокійна, впевнена інтонація, як і в її перший день у Невермурі, коли він говорив із прикордонниками.

Інспектор Флінтлок ляснув блокнотом об свою долоню.

— А тепер слухайте сюди, Норте. Вільна Держава має суворі прикордонні закони, і якщо ви надаєте притулок незаконному біженцю, ви порушуєте близько двадцяти восьми. Ви у великій халепі, синку. Біженці — це чума, і моїм священним обов’язком є оберігати кордони Невермура і захищати справжніх жителів від нечистот Республіки, що намагаються пробити собі шлях до Вільної Держави.

Юпітер споважнів.

— Благородна справа, звісно, — тихо сказав він. — Захищати Вільну Державу від тих, кому її допомога найбільше потрібна.

Флінтлок глумливо усміхнувся, розправляючи свої сальні вуса.

— Я знаю таких, як ви. У вас відкриті серця, ви готові впустити сюди будь-кого, якби ми дали вам хоч крихітний шанс. Але, думаю, ви самі розумієте, що ця підла біженка створює проблеми, яких вона не варта.

Юпітер глянув йому прямо у вічі.

— Не називайте її так.

У Морріґан по спині пробіг холод. Вона впізнала цей зимний гнів у голосі Юпітера і крижаний погляд його голубих очей. Проте до Флінтлока доходило не так швидко.

— Я називатиму її так, як є насправді: брудною, смердючою, гнилою нелегалкою. Ви не обдурите мене, Норте. Або дайте мені її документи — законні документи, що підтверджують її громадянство, — або ви будете заарештовані, а ця брудна нелегалка зараз же депортована!

Слова інспектора відбилися луною в холі, відскакуючи від високих стель. Дехто з працівників готелю підійшов ближче на підвищений голос Флінтлока.

— Капітане Норт, тут усе гаразд? — спитав Кеджері, залишивши стійку консьєржа, щоб разом із Мартою стати поруч.

— Що за жахливий шум? — сказала Дама Чанда. Вона поклала руку на плече Морріґан і сердито блиснула поглядом на Флінтлока.

— Хтось кликав охорону? — озвалася Фенестра зі сходів, де вона сиділа і чистила свої величезні пазурі, ніби готуючись до трапези.

— Укусити його за коліна, Юпе? — спитав вампір-карлик Френк, вигулькнувши під ногами в Юпітера.

— Можна без цього. У нас усе добре, дякую вам. Можете йти. — Усі вони неохоче пішли геть, і лише Фен залишилася на місці. Деякий час Юпітер мовчав, а Флінтлок нервово зиркав у бік Диво-кішки.

Потім Юпітер заговорив тихим стриманим голосом:

— Ви не маєте права вимагати документи в когось, хто підпадає під дію законів Товариства Дивообраних, Флінтлок. Ми самі розбираємося з нашими правопорушниками.

— Вона не є частиною Товариства…

— Перечитайте ваш довідник з наших законів, Флінті. Стаття дев’яносто сьома, пункт Д: «Дитина, що бере участь у вступних випробуваннях до Товариства Дивообраних, має всі законні підстави вважатися частиною Товариства Дивообраних на період вищезазначених випробувань або доти, доки вона не буде виключена з випробувального процесу». Усі законні підстави. Це означає, що вона вже наша.

Морріґан охопило відчуття виправданого полегшення. «Вже наша». Вона підвела очі на Флінтлока, бо знання того, що закони Товариства Дивообраних на її боці, додало їй сміливості.

Обличчя Флінтлока залилося яскраво-червоним кольором, потім фіолетовим і нарешті білим, спотворюючись люттю. Його вуса затремтіли.

— Поки що. Поки що вона ваша, Норте. Але як тільки вона завалить випробування, я забажаю побачити її документи. — Він пригладив вуса і розправив брудно-коричневий костюм, дивлячись згори вниз на Морріґан так, ніби побачив щось гидке на підошві черевика. — Вона повернеться до своєї брудної Республіки швидше, ніж ви встигнете сказати «Пожалійте». І ви, мій друже, потрапите в таку халепу, що навіть ваше дорогоцінне Товариство не зможе допомогти.

Флінтлок промарширував до виходу з фойє «Девкаліона», спустився