Без втрат не вийти - Вадим Володарський
-Окрім завідомо неправдивого повідомлення про злочин та неправдивих показань, - ще й пособництво у вимаганні… Ось, дивись, судячи з того, що тут написано… В них версія, що твій батько, користуючись цією справою, щось вимагав в батька Микити, по бізнесу. А ти йому допомагала…
-Ніколи … навіть про таке не чула… Невже … тато щось таки від них отримав, тому поліція й спустила це на гальмах?
-Ні, звичайно. Не забувай, ми тепер знаємо, що його вбили… Потрібно, до речі, зателефонувати Кочу, дізнатися, чи немає там чогось новенького. Ні, тут зовсім інший задум…
-Я відчуваю … що це якась маячня. Що це вони з глузду з’їхали, а не я! – Ніка помотала головою, немов скидаючи ману.
-В тебе-то зі здоровим глуздом усе у порядку, - посміхнувся Вікентій. – Я ж давно тебе знаю… Але в них – теж. Ти – не юрист, тому й не розумієш їхньої логіки. А мені усе зрозуміло…
-То … чого ж він хоче?
-Вони, - задумливо поправив він. – Для одного цього Микити – занадто складно виходить. Там татусь його підключився, точно тобі кажу. Та, напевно, хтось їх консультує… Що вони хочуть зробити? Я гадаю, так. Спочатку – визнати тебе недієздатною. З посилання на оцю … фількіну грамоту. – Вікентій показав на екран, де був відкритий висновок експертизи. – Оскільки вони знають, що за московською адресою тебе немає, але суду цього не повідомили, то розраховували, що суд розгляне справу заочно. Рішення вступить у законну силу…
-Але навіщо?
-А ось навіщо. В тебе з родичів хто залишився? Рідна тітка. Дружина Миколи Дьоміна та мати Микити. Ближчих – немає, так? Тоді логічно, що її призначать опікуном. А це відкриває великі можливості… І спадщину твою … роздерибанити, і, якщо вже цей Микита такий впертий… Якщо батьки його підтримають… Ось, припустимо, вони отримали рішення. На його підставі, - опікун звертається до суду … щоб визнати наш шлюб недійсним. На цій підставі – позбавити громадянства, та відкрити шлях до екстрадиції[4]… При цьому, гадаю, інформувати про експертизу у межах екстрадиції вони не будуть. А вже після видачі … хочуть пустити справу на примусове лікування, як він і погрожував…
-Невже … усе даремно? – промовила Ніка.
-Вище голову! Якщо вони цього хочуть, це ще не значить, що вони зможуть. По-перше, вони вже прорахувалися, - ти дізналася про цей позов. А це означає, що можна вжити заходів вже на цьому етапі. По-друге… Вони поспішають. Пам’ятаєш, Микита тобі називав … граничний строк? Чомусь це для них важливо, а це … якось не співпадає з інтересом Микити. Тим більше, він сам тобі сказав, що чекати вміє… Як би там не було, а у строки вони не вкладуться. Бо, навіть, якщо вони отримають це рішення московського суду… Далі їм потрібно буде звертатися вже тут. А вони, напевно, не знають, що в нас від подачі позову до першого засідання може пройти й два місяці, й півроку, й більше. Бо суддів не вистачає, половина по звільнялася, нових не призначають… Немає кому розглядати справи. Потім, їм доведеться щось робити, щоб скасувати указ президента… Ти собі уявляєш навіть просто процедуру? Вони, певно, вважають, що в нас можна усе зробити швидко. А не вийде. Навіть за гроші. До того ж, невже вони гадали, що … ми просто так скоримося? Не будемо протидіяти цьому? Домогтися виконання російського рішення в Україні теж непросто. Але ми й не допустимо, щоб його так просто ухвалили… Насправді, я не знаю, на що вони розраховують. – Вікентій і гадки не мав про найважливіший факт цього дня.
-То … ти гадаєш, в нас є шанси?
-Усі. Знаєш, з чого розпочнемо завтра? Напиши зранку цьому Сурену Артуровичу, ми з ним поговоримо відеозв’язком. От лише коли Тома на своє тренування піде, непотрібно їй чути… Скоординуємо дії. В мене є пара ідей, але … я б це робив в нас, а він скаже, чи можливо це там. День в мене завтра вільний, все одно в офісі не чекають. Перед вихідними усе продумаємо. І взагалі, життя продовжується. У суботу потрібно ще Олю твою навідати, та «Фіскер» з СТО забрати, я з потяга Ігорю телефонував, усе повинно бути готово… А зараз – вимикай, та ходімо спати. Бо я вже думати не можу… Навіть телефон вимкну, точніше, на авіарежим поставлю, щоб, поки не відпочину…
-Отак просто відпочити? – посміхнулася Ніка, й він зрозумів, що одразу заснути не судилося…
[1] Єдиний реєстр досудових розслідувань. З внесення відомостей до нього розпочинається розслідування кримінального провадження.
[2] Кримінальний процесуальний кодекс.
[3] Юридична кваліфікація дій особи – визначення, яку саме норму закону (наприклад, Кримінального кодексу) необхідно застосовувати до таких дій.
[4] Екстрадиція – видача особи (підозрюваного у злочинах) однією державою іншій, як правило, тій, у якій вчинено злочин. Законодавство більшості країн (у тому числі України) забороняє видавати власних громадян, видані можуть бути громадяни запитуючої держави або третіх країн.
