Без втрат не вийти - Вадим Володарський

-Ну, як – просто? Якщо доведуть, що їх переслідували там, у Росії, тоді … є усі шанси. Особливо, якщо допомогти. Це не моя сфера, але я попрошу колегу взятися. Та … щоб ціна була гуманна. Вони хоч щось можуть сплатити?

-Та я сама б заплатила, тільки б… Якщо вийде… Ти будеш головним рятівником! – Настрій в Ніки явно покращився, за долю подруги вона переживала. – Мене вже врятував…

-Скоріше, захисником, як мені по роботі й належить. – Вікентій посміхався. – Та … щоб ти була задоволена! Давай так: для початку, якщо в них є ці постанови, хай вони мені перешлють. А я в колеги спитаю, та гадаю, тут можна буде допомогти. Ось так, а ти гадала, що нічого тут зробити не можна, навіть спробувати… А тепер про будинок розповідай.

-А що тут розповідати..? В тата була вілла неподалік Кемера. Він там любив відпочивати, намагався хоч на кілька тижнів влітку вибратися. А іноді й на вихідні літав, це, звісно, до епідемії було. Потім стало складніше, але все одно… В нього навіть посвідка на проживання у Туреччині була. Тому, коли для туристів кордони закрили, все одно там бував. І справи якісь мав із турками…

-Великий будинок?

-Два поверхи. Ділянка красива дуже була. Я років до тринадцяти теж з ним постійно їздила. І з мачухою, звісно. Потім – не так часто, але теж бувала. Сьогодні написав турецький адвокат, який усім цим займається… Будинок же теж переоформити потрібно. Так от, згоріло там усе дощенту, вчора. Поліція підозрює підпал…

Вікентій відзначив про себе, що про це вона говорить … не з таким напруженням, як про проблеми в подруги. Звичайно, будинок коштував грошей, але… Можливо, для Ніки гроші ці й невеликі. Він навіть і гадки не мав, яку саме спадщину тоді ще майбутня дружина отримала, хоча й знав, що її батько був людиною дуже заможною. Втім, була ще й мачуха, яка могла претендувати, щонайменше, на половину… Щоправда, Ніка одразу прийняла його стиль життя, - людини не бідної, але й не мультимільйонера. Та не вимагала щось змінити, ані у квартирі, ані… От лише авто хотіла придбати добре, - згідно, звісно, власних уявлень про те, що таке добре авто. Він не збирався втручатися. А зараз став розпитувати:

-Це той самий будинок, куди твій батько поїхав … після того, як з тобою таке сталося? А повернувся, та зліг?

-Так. А згодом помер.

Вікентій замислився, пригадав дещо з того, що сталося сьогодні, а потім спитав:

-Після того у будинку ніхто не жив, так?

-Так. Мачуха … чомусь не дуже любить Туреччину. Тато часто літав туди сам, а без нього – вона туди тим більше не їздить. За заповітом будинок відходить мені. Хоча … я вже казала, що останніми роками теж нечасто бувала там…

-Знаєш, що… - Вікентій знову зробив паузу. А потім посміхнувся. – В нас же не було весільної подорожі… Звичайно, тоді не було можливості, але це неправильно. А тепер буде. До Туреччини. – І тут же знову став серйозним. – Мені це дуже не подобається. Треба на дещо подивитися на місці… Тільки потрібно перевірити, чи немає на нас розшуку Інтерполу. Чи не встиг той Микита щось подібне влаштувати. Хоча – не думаю, але…

Його вразило, що Ніка не сумнівалася ані секунди. Та навіть не спитала, про що ж таке він хоче дізнатися на місці. Подумала лише про практичну проблему:

-Але ж в мене ще немає закордонного паспорту… - Вона й не подавала документи для його отримання, оскільки виходила з того, що у найближчі кілька років за кордон виїздити не буде. – Чи скористатися російським? – Від попереднього громадянства вона поки  не встигла відмовитися, хоча після отримання українського й мала це зробити.

-Ні. До Туреччини можна за паспортом-карткою, є з ними така угода… От тільки … полетимо ми, як звичайні туристи. Щоб не виділятися. «Гарячі» путівки на наступний тиждень знайдемо, це не проблема…

-То й що?

-Доведеться тобі спробувати, як це, - подорожувати із простим народом!

Ніка лише розсміялася. Кеша не вперше жартував з приводу того, що вона – багата спадкоємиця. Їй подобалися майже усі його жарти, а головне – те, що вона точно знала: він з нею не через гроші…

[1] Делікт – цивільне правопорушення (наприклад, спричинення шкоди). Юридичний термін.

[2] Такі чутки, дійсно, тривалий час ходили у юридичній спільноті Києва.

[3] Сергій Собянін – мер Москви.