Відплата за минуле - Юлія Вирва

Пройшло два місяці після тих страшних подій, які остаточно зламали мене. Лишили лише оболонку. Та я не здаюся. Проходжу курс лікування від психотерапевта, який мені порекомендували в лікарні, куди знову потрапила в якості пацієнтки. Яким було моє здивування, коли дізналася, що насправді вагітна. Термін три місяці. Єдиний кандидат на батьківство - мій покійний наречений. Більше нема кому. Григір Миронович помер через місяць після нашої бесіди. Тіло Тимура Огієнка так і не знайшли. Він залишився десь далеко далеко від мене. Та пам'ять про нього житиме в мені до кінця мого життя. Доки буду при здоровому глузді. 

Знову здавати аналізи і проходити обстеження. Так проходили мої дні. Тепер мені є заради кого жити та працювати. Моя дитина, яка заслуговує на маму. Я їй дуже потрібна. А вона потрібна мені. 

Тож зараз я вступаю в новий етап життєвого шляху і цього разу він точно буде щасливим. Дякую вам, шановні читачі, за те, що дочитали до кінця мою власну історію. Історію, яка нікого не залишить байдужим. 

Кінець