Відплата за минуле - Юлія Вирва
Всі твори автора ⟹ Юлія Вирва Завершальна історія про Аделаїду Мельник та Тимура Огієнка. Цього разу їм доведеться зіткнутися з реальною містикою. А потім зазирнути в глиб себе. Чи зможуть вони після цього залишитися колишніми?
Ти не можеш втекти від себе самої. Спогади завжди переслідуватимуть тебе, де б не була. Відплата за минуле завжди занадто велика.
Автор невідомий
Переживши події минулого року, коли мене хотіли вбити разом з Оленою я стала сильнішою. Дар телепатії лише зміцнюється. Від мене неможливо сховати правду, якою б болючою вона не була. Читати думки людей насправді дуже страшно. Стільки негативу та бруду в них. Темрява панує у душах, штовхаючи їх на найгірші вчинки. Таке навіть в пеклі не придумають. Я навчилася жити з цими знаннями, які частіше шкодять, ніж рятують. Мою душу вже ніхто не врятує. Її давно огорнула темрява ночі.
Зараз лютий 2025 року. Зима охопила усе містечко Вольвичі. Люди ходять небурмосені й злі. Війна триває. Добре, що маю роботу. Але це поки що. Завтра усе може змінитися не в найкращу сторону. Я досі в статусі нареченої Тимура Огієнка. Для нього стало шоком вбивство рідного брата - близнюка Тимофія. Він ніби постарів на декілька років. Чи житиме детективне агентство,, Янгол помсти'' надалі - невідомо. Так само чи зможемо ми одружитися. Заклопотана власними думками не помітила як підійшов мій наречений. Сивина вже пробивалася у волоссі, зморшки вкривали обличчя, а погляд гаснув. Сівши в крісло він промовив:
Адо, ти занадто сильно любиш роботу. Варто іноді відпочивати від неї. Ти себе загубиш цим. Я переживаю за тебе, кохана.Я за тебе більше, Тимуре. Ти зовсім здав після останнього розслідування. Що тебе гнітить?Я не знаю, кохана. Хватку втратив. Нюх на нові й цікаві розслідування. Мені досі важко від того, що довелося вбити власного брата.Він становив загрозу життю Олени і мене. Ти нас врятував.Я все одно продовжую картати себе за це. Я вбив свого рідного брата. Знаю, що захищав тебе і ту невинну дівчину. Суть це не міняє. Мої руки давно в крові. Через кляту війну. Вона навчила мене вбивати. Там або ти або тебе. Іншого не дано.Я намагалася зрозуміти його,тому мовчала. Для жінок це справжній подвиг. Чоловікам значно важче розкритися перед жінками з найгіршої сторони. Вони тримають емоції під замком. Рано чи пізно вони вирвуться назовні і тоді рятуйся хто може.
