П'ять життів доктора Гундлаха - Вольфганг Шрайєр
Підхоплюючи і розвиваючи цю традицію німецькомовної літератури, Шрайєр, на відміну від своїх попередників, зосереджується на подіях сучасності. Саме в ній він знаходить справді безмежні можливості для розгортання напружених, захоплюючих сюжетів своїх творів. Згадуваний уже роман «Зелене страховисько» розповідає про напад на Гватемалу, вчинений 1954 року найманцями горезвісної «Юнайтед Фрут Компані», яка не бажала поступатися й крихтою своїх надприбутків. Про ситуацію в цій же країні на початку 70-х років йдеться в романі «Чорний грудень» (1977). У «Прелюдії II» (1964) розповідається про одну з численних контрреволюційних акцій проти соціалістичної Куби. Романи «Жовта акула» (1969), «Ад'ютант» (1971), «Резидент» (1973) і «Репортер» (1978) змальовують події першої половини 60-х років у Домініканській республіці: останній період правління диктатора Трухільйо і усунення його від влади групою офіцерів, помірковані реформи ліберального президента Хуана Боша і воєнний путч проти нього, опір новому реакційному режимові з боку розрізнених партизанських загонів, що діють у горах. Революційна Гренада і агресія США проти цієї острівної держави відобразилися у романі «Людина на рифах» (1987). Цю лінію розвиває і роман «П'ять життів доктора Гундлаха», основні події якого розігруються в Сальвадорі на початку 80-х років. Тим самим складається своєрідний цикл, провідна тема якого — національно-визвольна боротьба народів Латинської Америки проти своїх вітчизняних і північноамериканських пригноблювачів.
Роман «П'ять життів доктора Гундлаха» організований за тими ж принципами, що й переважна більшість творів Шрайєра. Оповідь базується на документально точних матеріалах і фактах. Реальні події правлять за тло, на яке автор «проектує» вигадану фабулу. Це тло і безпосередня дія роману взаємно доповнюють, підсилюють одне одного: дія набуває вірогідності завдяки точності й конкретності суспільно-політичних обставин, в яких вона розгортається, а ці обставини, в свою чергу, актуалізуються і краще закріплюються в свідомості читача завдяки напруженості дії.
Шрайєр полюбляє ставити своїх героїв у екстремальні ситуації, часто небезпечні для їхнього життя. Саме в такій ситуації опиняється й головний герой роману, громадянин ФРН Ганс Гундлах, який прибуває до Сальвадору, щоб залагодити неприємну справу з викраденням одного з провідних спеціалістів Рейнського акціонерного товариства промислового будівництва Георга Дорпмюллера. Гундлах сподівається, що він швидко впорається з делікатним дорученням. Та несподівані ускладнення змушують його затриматися в охопленій громадянською війною країні, далекого від тутешніх проблем героя втягнуто в гостре протиборство різноманітних політичних сил. І Гундлаху відкривається дійсність багатостраждального Сальвадору.
У романі відображено й зубожіння широких народних верств, і їхній відчай, і гнів, що виливається у багатотисячні мітинги й демонстрації, а зрештою, і в збройну боротьбу проти військової хунти. А водночас і жорстокий терор, з допомогою якого правлячі кола намагаються відновити «порядок», убивства мирних людей. І масова втеча селян, які шукають порятунку, в сусідні країни. Відзначена прогресивна роль місцевої католицької церкви, яка захищає бідних і знедолених. У творі виразно показано, як спецслужби США своїми щупальцями обплутують Сальвадор. Янкі почуваються тут повновладними господарями. Промовистою є згадка про те, що полковник Махано утвердився при владі лише тому, що одержав підтримку американського посольства і держдепартаменту США. А західнонімецький дипломат не наважується зробити жодного кроку, не проконсультувавшися попередньо з другорядним чиновником американського посольства.
Письменник не переобтяжує твір «фактажем», всіляко обмежує авторські описи, уникає розлогих коментарів. Усе подається крізь призму сприйняття героя, наводиться лише та інформація, яка йому доступна. Шрайєр не претендує на всебічний, детальний аналіз суспільно-політичних явищ і процесів, економічної і воєнної обстановки в Сальвадорі на певному етапі його історії. Своє завдання він вбачає в тому, щоб виявити характерні особливості й головні тенденції розвитку, сутність конфліктів. І це повною мірою вдалося митцеві у творі, в. якому переплелися елементи політичного і пригодницького роману, а також детективу.
Географічний діапазон роману «П'ять життів доктора Гундлаха» не обмежується лише однією країною. Зображені події письменник прагне передати у широкому міжнародному контексті. Посилаючи свого героя в небезпечну мандрівку, автор здобуває можливість відтворити вибухонебезпечну атмосферу в масштабах всієї Центральної Америки, яка, за висловом одного з персонажів, «стоїть на порозі революції». У романі відчувається, якою притягальною силою для гноблених є соціалістична Куба, — вона втілює в собі те світле майбутнє, заради якого самовіддано борються патріоти інших країн. Показано перші кроки по новому шляху народу Нікарагуа, що тільки-но позбувся панування диктатора і ката Сомоси. Письменник оцінює і той ентузіазм, з яким вирішуються складні проблеми, що дісталися в спадок від недавнього минулого, і ту обачність, гнучкість у політиці, яку виявляють керівники молодої республіки, щоб не дати жодного приводу для провокацій і воєнної агресії проти своєї країни. А переносячи дію до Західної Європи, Шрайєр переконує, що справедлива боротьба сальвадорського народу проти кривавої хунти і її покровителів набуває широкого розголосу, користується рішучою моральною підтримкою світової прогресивної громадськості.
З неабиякою вигадливістю письменник розставляє перед своїм героєм численні перешкоди, влаштовує для нього нові й нові випробування, які потребують граничного напруження фізичних і душевних сил. І хоча Гундлах розкривається передовсім у вчинках, а не в рефлексіях, у романі досить повно відтворюється і його внутрішній світ. Безпосередня дія ущільнена до кількох місяців, однак перед читачем проходять по суті всі головні етапи життя героя.
У студентські роки Гундлах був учасником заворушень, які, зародившись в університетських аудиторіях,
