«Аляска» - Сергій Бут
Антон біг без упину. Молодий і тренований організм дав змогу відірватися від санітара, проте останнього підстрахував Чахлий, перекривши автомобілем шлях до міста, де можна було б розчинитися в мереживі вулиць. Затиснутий на дорозі назад поміж гаражів і двома недругами з різних кінців стежини, екс-пацієнт божевільні мав напохваті один-єдиний шлях — через дахи.
Розпечений сонцем руберойд плавився під вагою Антона, який хутко мчав до протилежного краю даху. У чоловіка не було часу на обережний спуск, тому він просто стрибнув у купу піску й кинувся через дорогу до наступного ряду, щоб по невеличкому виноградникові видряпатися на дахи наступних гаражів. З лівої сторони викотився автомобіль, у якому за кермом сидів Чахлий. Спрогнозувавши подальший маршрут утікача, санітар із ревом погнав машину вперед і завернув на першому розі праворуч, з метою перехопити Антона, коли той зіскочить на землю.
Прапор намагався не відставати, хоча йому це давалося доволі важко, принаймні він досі тримав колишнього пацієнта на прицілі. Він би залюбки «зняв» цю мішень із даху, але цьому заважали численні свідки-автомобілісти. А найдужче перешкоджав власний план із вішання усіх псів на шию Антона. І тут у голові санітара промайнула ще краща ідея: убити Антона, а відтак замаскувати його смерть під самогубство. Такий розв’язок поведе всіх занадто цікавих у цій справі хибним шляхом, знявши всі питання щодо можливого вбивці дружини психа і її коханця, а заодно усуне підозри від шефа.
Прапор аж так надихнувся цією ідеєю, що побіг прудкіше.
На Антонове лихо, у момент його приземлення Чахлий пристиг на автомобілі, мало не переїхавши колишнього пацієнта, щойно той опинився на землі. Хлопець відлетів від бампера й схопився на ноги, зустрівшись із Чахлим поглядами. Санітар насолоджувався своєю вигідною позицією, лякаючи «ціль» натисканням на газ. З-під капота машини ревів двигун, бурчання якого розносилося по окрузі й змусило декількох чоловіків вийти з гаражів. Їхня поява врятувала Антона від наїзду, а заодно дала кілька секунд на те, щоб оцінити ситуацію. Насправді шлях до свободи й далі пролягав через дахи гаражів, і Прапор, що вискочив з іншого кінця дороги не залишив Антонові вибору. Хлопець глянув у вічі Чахлому й кинувся просто на джип. Від несподіванки, переляканий санітар натиснув на газ, але Антон уже був однією ногою на капоті, а другою — на кабіні автомобіля. Йому вистачило секунди, щоби стрибнути на дах нового ряду гаражів, і вже наступної миті Водолаз мчав стрімголов по розпеченому руберойду. Прапор тим часом підбіг до авто — і обидва санітари подалися в об’їзд.
Зграя чайок, схвильованих втручанням незнайомця в їхню зону комфорту, здійнялася в небо. Зазвичай, людське товариство не дошкуляє їм, але Антон гепнувся додолу, мов з неба. Щиро кажучи, саме так і було. Чоловік зіскочив із даху останнього ряду гаражів, які задньою стіною межували з пунктом прийому металобрухту. Робоча зміна вже закінчилась, і за мовчазної згоди техніки, птахи осідлали кран-балки, вагончики й купи металу, що скидалися на голлівудські декорації до фантастичного блокбастеру. Останні два слова цілком характеризували Антонову ситуацію: це дійсно фантастика, що він досі живий, і справжній блокбастер, оскільки просто зараз джип Павловича з Чахлим за кермом протаранив ворота цієї закритої території. Ланцюг із колодкою розлетілися навсібіч під натиском сотень кінських сил, які містив у собі двигун автівки. Машина відрізала Антонові шлях на волю, тож, аби не бути забитим на місці, хлопець кинувся втікати поміж контейнерів, навантажених спресованим металом. Санітари повиходили з машини. Прапор озирнувся: ліпшого місця для ліквідації психа годі й шукати. Він дістав пістолет і наказав Чахлому перекрити браму, бо на території, облямованій по периметру колючим дротом, то був наразі єдиний вихід.
Руків’я пістолета приємно холодило Прапору долоню. Це відчуття йому подобалося ще з Афгану, де в гарячих умовах можна було покластися лише на зброю. З її допомогою він надумав здихатись і Антона. Тимчасом як Павлович відбілював честь лікарні перед телекамерами, Прапор удосконалив свою версію нічних подій. Професійна чуйка не підвела санітара. Після приїзду до будинку Антона він щонайперше звернув увагу на зручне місце для спостереження. Їх було два, і прочісування «зеленки» дало свої плоди. Подальше — справа техніки: прикінчити психа та вкласти йому до рук пістолета, який, за легендою, був викрадений із сейфа Павловича і з якого вбили його дружину та її коханця — краще не придумаєш!
Прапор обережно ступав поміж високих контейнерів. Водолаз уже довів свою «живучість», і, щоб не дати маху цього разу, треба вельми серйозно поставитися до його ліквідації. Над головою щось зарипіло — і Прапор швидко зиркнув угору, дорікаючи собі за хибно обраний шлях, адже в цій пастці й самому легко можна стати жертвою. Санітар зважив ризики й негайно вийшов на голий простір. Сполохана чайка привернула його увагу, допомігши виявити Антонову схованку. Той уже й не переховувався. Він щодуху біг до протилежної сторони території. Прапор кинувся навздогін, проте його напарникові було зручніше впасти на «хвіст» утікачеві.
Антон скористався з єдиної, на його думку, можливості. Туди, куди він біг, під огорожею з бетону лежали рури різноманітного калібру. Висоти цієї гірки з труб мало б вистачити, щоб вибігти ними нагору й уже звідти стрибнути на бетонну огорожу, увінчану колючими дротами, крізь які всміхалася свобода. Антон не бачив перешкод: ні Прапора з пістолетом, ані Чахлого, що вже дихав майже в потилицю. Усе відійшло на задній план, лише повний уперед!
Скорочення відстані між утікачем і Чахлим відіграло в житті останнього чи не найгіршу роль. Коли Антон уже видерся нагору, санітар підбіг до складених штабелями труб і навіть поставив ногу на купу металевих виробів, але стрибок Антона похитнув несталу конструкцію, яка під власним натиском зруйнувала страхові кілки, убиті в землю, і зсунулася назустріч санітару. Рури збили Чахлого з ніг, котячись сніговою лавиною донизу. Одна з них защемила йому ноги, інша — руки, а ще інша — загатила чоловіка по черепу, знімаючи з жертви скальп. Уже наступної секунди його тіло було поховане під купою металу.
