Точка обману - Ден Браун
Під конструкцією до металевих пластин, що стирчали з льоду, важкими болтами було прикручено кілька лебідок. Металеві троси спускалися у вузькі, просвердлені в кризі отвори. Кілька дебелих співробітників НАСА по черзі обертали лебідки. З кожним зусиллям троси у просвердлених отворах піднімалися на кілька дюймів, наче чоловіки витягували корабельний якір.
«Я чогось явно не розумію», – подумала Рейчел, підійшовши разом з іншими до свердловин.
– Вирівняйте тягу, чорт забирай! – пролунав неподалік гучний жіночий голос, що звучав з мелодійністю механічної пилки.
Рейчел озирнулася і побачила невисоку жінку в яскраво- жовтому комбінезоні, заляпаному мастилом. Вона стояла спиною до глядачів, проте не залишалося сумнівів, що саме вона керує ходом усієї операції. Роблячи якісь позначки на планшеті, жінка бігала назад-вперед, немов розлючений буровий майстер.
– Тільки не кажіть, що втомилися, ви ж не жінки!
Коркі подав голос:
– Агов, Норо! Кидай командувати хлопцями з НАСА і йди краще пофліртуй зі мною!
Жінка навіть не обернулася до нього.
– Це ти, Марлінсоне? Твій писклявий голосок я впізнаю будь-де. Приходь, коли досягнеш статевої зрілості!
Коркі обернувся до Рейчел:
– Нора, як завжди, зігріває нас своїм шармом.
– Я все чую, космонавте, – огризнулася доктор Менгор, не відриваючись від планшета. – А якщо ти зараз свердлиш поглядом мої сідниці, то зважай, що ці полярні штани додають фунтів тридцять ваги, не менше.
– Нема проблем, – заспокоїв Марлінсон, – мене зводить з розуму зовсім не твоя товстелезна, як у сибірського мамонта, дупа, а твоя приваблива й доброзичлива натура!
– Йди під три чорти!
Коркі розсміявся.
– Маю для тебе надзвичайну новину, Норо. Схоже, ти не єдина жінка, яку завербував президент.
– Чорт, звичайно ж ні! Адже він ще й тебе завербував.
Толланд вирішив втрутитися.
– Норо! У тебе знайдеться хвилинка, щоб з деким познайомитися?
Зачувши голос телезірки, Нора відразу ж кинула писати й обернулася. Суворий вираз умить зник з її обличчя.
– Майку! – Вона радісно кинулася йому назустріч. – Давно я тебе не бачила! Аж кілька годин!
– Я фільм редагував.
– Ну і як мій сюжет?
– Ти маєш чарівний вигляд.
– Він використовував спецефекти, – докинув Коркі.
Нора проігнорувала цю ремарку, бо дивилася на Рейчел з люб’язною, але холодною посмішкою. А потім перевела погляд на Толланда.
– Сподіваюся, ти не кепкуєш з мене, Майку?
Мужнє обличчя Толланда чомусь спалахнуло ніяковим рум’янцем, коли він відрекомендовував жінок одну одній.
– Норо, хочу познайомити тебе з Рейчел Секстон. Міс Секстон працює в розвідувальній службі, а тут опинилася на прохання президента. Її батько – сенатор Седжвік Секстон.
На обличчі Нори з’явилося сум’яття.
– Не хочу навіть удавати, ніби розумію, що тут до чого. – Нора подала Рейчел руку, так і не знявши рукавичку. Її рукостискання не відрізнялося щирістю. – Ласкаво просимо на вершину світу.
Рейчел посміхнулася.
– Спасибі.
Її здивувало, що Нора Менгор, попри свій гучний та різкий голос, виявилася миловидною і пустотливою жінкою. Коротко підстрижене й акуратно укладене каштанове волосся з сивиною, великі очі дивляться уважно і ясно, немов два крижані кристали. Рейчел імпонувала сталева упевненість, яка відчувалася в цій жінці.
– Норо, – звернувся до неї Толланд, – знайдеш пару хвилин, щоб роз’яснити Рейчел, чим ви тут займаєтеся?
Нора здивовано звела брови:
– А ви вже звете одне одного на ім’я? Ой-ой!
Марлінсон аж застогнав.
– Майку, я тебе попереджав!
Нора Менгор організувала Рейчел екскурсію довкола вежі, а Толланд і решта чимчикували позаду, розмовляючи.
– Бачите ці отвори в льоду, просто під триногою? – запитала Нора, показуючи під ноги.
Її початкову холодну стриманість змінила гарячкова пристрасть, бо вона, вочевидь, любила свою роботу.
Рейчел кивнула, уважно роздивляючись отвори в кризі. Кожна з дірок мала в діаметрі приблизно фут, і в ній виднівся сталевий трос.
– Отвори залишилися ще з того часу, коли ми тут висвердлювали зразки породи і робили рентгенівські знімки метеорита. Тепер ми використовуємо їх як входи для потужних гвинтів, які ми опустили крізь порожні шахти і всвердлили в метеорит. Закріпивши гвинти, ми в кожну з дірок спустили міцний плетений трос приблизно двісті футів завдовжки, прикріпили до гвинтів могутніми гаками і зараз просто піднімаємо метеорит лебідками. Знадобиться кілька годин, щоб ці хлопці-молодці витягнули його на поверхню. І він піднімається, хоча й повільно.
– Здається, я не все розумію, – зізналася Рейчел. – Метеорит лежить під тисячами тонн льоду. Як же ви його піднімаєте?
Нора показала на вершину конструкції, звідки вертикально, зверху вниз, світив тонкий яскраво-червоний промінь. Рейчел і раніше його бачила, але вирішила, що це оптичний індикатор, який вказує точне місце, де розташовується метеорит.
– Напівпровідниковий лазер на арсеніді галію, – пояснила Нора.
Рейчел уважно придивилася до променя і нарешті помітила, що він встиг пропекти крихітний отвір у кризі і тепер світив униз, у крижані глибини.
– Це дуже гарячий промінь, – мовила Нора. – Ми поступово нагріваємо метеорит, у міру того як він піднімається нагору.
Рейчел нарешті збагнула просту геніальність плану, який замислила ця жінка. Нора просто спрямувала лазерний промінь униз, розтоплюючи лід і нагріваючи сам метеорит. Камінь був надто щільним, щоб лазер міг розплавити його, але він вбирав у себе його тепло, поступово стаючи достатньо гарячим для того, щоб розтопити лід навколо. Він сам прокладав собі шлях на поверхню. А лід, що танув над метеоритом, водою стікав униз, заповнюючи шахту.
Як гарячий ніж, що проходить крізь замерзлий брусок масла.
Нора кивнула на людей біля лебідок:
– Генератори не витримують такої напруги, ось я і використовую людську силу.
– Дурниці! – весело відгукнувся один із робітників. – Вона поставила нас сюди просто тому, що любить дивитися, як ми ішачимо.
– Заспокойся, – відказала Нора. – Ви, зніжені хлоп’ята, два дні скаржилися на холод. От я вас і зігріла. А тепер – крутіть!
Робітники розсміялися.
– А навіщо ці пілони?
Рейчел показала на кілька помаранчевих дорожних конусів, установлених навколо вежі начебто абсолютно довільно. Такі самі конуси Рейчел бачила і довкола самого купола.
– Найважливіший інструмент гляціолога, – пояснила Нора. – Ми звемо їх «ССЗН». Ця абревіатура означає «Стань сюди і зламай ногу».
Вона підняла один із конусів. Під ним виявився круглий отвір, що, немов бездонний колодязь, ішов углиб льодовика.
– Сюди краще не ступати. – Нора поставила конус