Прес-центр - Юліан Семенов

Френк відповів йому на смирненському діалекті; батько не розмовляв з ним дома по-англійськи; йому подавали лише грецьку їжу, вино також.

Ніссо задоволено кивнув, закурив тонку чорну сигарету й спитав:

— Що питимете?

— Віскі.

— З льодом?

— Ні, чисте.

— О’кей. А я візьму пастис, чимось нагадує грецьку горілку, правда ж?

— Мабуть.

— Помиємо руки?

— Неодмінно.

Вони спустилися в напівпідвал, там біля будки телефону-автомата були вбиральні; вони ввійшли у тісну кімнатку, Ніссо замкнув двері, пустив воду і сказав:

— Ну, що у вас, давайте.

Френк мовчки простяг йому фотографії.

Ніссо глянув на них мигцем, змазав, так би мовити, і повернув Френку.

— Я знаю цих людей, і в нашій картотеці є фотографії кращі, ніж ваші, дуже контрасні, зроблені на чорно-білій плівці. Де вони?

— На рю Вашінгтон до восьмої. Потім будуть на рю Муффтар, у крітському ресторані…

— Добре… Тепер про діло… Я маю на увазі наше діло, містер Назрі… Мої друзі зацікавлені в тому, щоб придбати п’ять миль пляжу вздовж берега Парани у Парагваї…

— Вас цікавить фінансування?

— Ні. Ці землі належать «Юніон пасіфік»… Вони занедбані. Треба, щоб ваші друзі вплинули на босів цього концерну. Торгуватися не станемо.

— Вважайте, що ця земля ваша.

— О’кей. Мої друзі будуть задоволені такою відповіддю.

Ніссо витяг з внутрішньої кишені піджака портмоне, плоске, черепахове, легко, жестом провінціального фокусника відкрив його, вийняв аркуш тонкого паперу.

— Прочитайте й підпишіть, — сказав він.

Френк пробіг текст: «Мої друзі, а за їхнім дорученням я, гарантують, що землю по річці Парана в Парагваї, яка тепер є власністю фірми «Юніон пасіфік», буде продано протягом листопада — грудня цього, 1983 року тому, хто подасть цей папір».

— У мене немає ручки.

— У мене є, — і Ніссо простягнув Френку «паркер».

Френк підписав, не торкаючись паперу пальцями.

Ніссо похитав головою.

— І відтисніть два пальці біля вашого підпису, Назрі. Папір відповідним чином оброблено, доказ повинен бути цілковитий.

Френк згадав слова шефа: йти на будь-які умови того, хто з ним зустрінеться, подумав, що все це нікчемне, треба мати справу з тими, хто вірить слову, а не вимагає відбитку пальця; як злочинці, їй богу, нічого собі агентура!

Ніссо помив руки, побризкав злегка водою на лацкан, тільки дві краплі, але так, щоб вони були помітні, стряхнув кілька крапель на ліву штанину, вийшов з туалету, зняв телефонну трубку, закривши собою диск так, аби Френк не міг побачити цифр, набрав номер.

— Алло, це я. Мабуть, затримаюся до початку опери, їдьте без мене, ясно?

80

26.10.83 (19 годин 33 хвилини)

— Так, мосьє Назрі, я зрозумів.

Чоловік поклав трубку телефонного апарата, зробленого під старовину — мідь і штучний янтар, — рвучко підвівся і пішов у темну спальню, таку прокурену, що повітря було гірко-кислим.

На широкому ліжку лежав невеличкий довговолосий хлопець; обличчя його було таке веснянкувате, ніби за вікном зараз квітень, а не жовтень.

— Ходімо, Серж, — сказав чоловік, — ходімо, я зроблю тобі масаж, чудовий масаж, ходімо…

Серж мляво підвівся; коли він сів на ліжку, стало помітно, яке в нього брезкле обличчя, які важкі мішки під очима; попелясті кучері, аж надто підвиті, густі, зловісно підкреслювали невідповідність з ясними великими ляльковими очима й дитячими веснянками.

Він ще повільніше встав з ліжка, сліпо пішов до дзеркальної стіни, штовхнув її долонею, частина стіни відчинилась — де були двері у простору, облицьовану чорним кахлем, ванну.

Серж скинув шорти, впав на масажний стіл, уривчасто позіхнув і сказав:

— Дуже болить шия.

— Бо там найстрашніші відкладення солі, — сказав чоловік, видавив крем на долоню, розтер і заходився масажувати спину Сержа. — Зараз ти відчуєш силу, кров приллє до шкіри, буде гостре, голчасте тепло, яке розійдеться по м’язах, вони спершу замруть, особливо оці, подовжні м’язи спини, а потім почнуть поволі стискатися, немов перед кидком, найголовнішим кидком твого життя, коли все зміниться і ти матимеш те, про що інші мріють усе життя, але так його й не мають, а тобі лишилося чекати години, лише кілька годин, і мускулам можна буде розслабитись, і ти сядеш у темне купе експреса на Марсель, маленьке купе-люкс для одного щасливчика, і витягнешся, закинувши руки за голову, й заснеш, а я їхатиму поряд… Ану, перевернись… Дай мені твою ліву руку… Права сильніша, а ліва головна, розтули долоню, ні, ще, ще… Розслабся, зовсім розслабся, ось так, ну, молодець, у тебе довга лінія життя, дивись, розсікає долоню, яка вона глибока й різка, вона й визначає все твоє єство. А ось ці бугорки, ти відчуваєш, які міцні, це бугорки Венери, це твоя життєва сила, жінки мліють з тобою, вони подібні до собачок, котрі йдуть за хазяїном, ти їхній повелитель, ох як же їм добре з тобою, ні з ким так не буде в них, тільки з тобою, Серж… А тепер опусти руки, я розігрів їх, вони твердо триматимуть рукоятку пістолета, велику й важку, обгорнуту чорною ізострічкою, рукоятку буде влито в твою долоню, ти ж добре б’єш навскидку, ти влучаєш без промаху, твій тренер був мерзотник і гад, коли віддав тебе суддям, він міг не говорити їм про укол, він мусив мовчати, а він продав тебе, нехай тепер нарікає на самого себе, його просили добром, я принижувався перед ним, а ми не прощаємо приниження, ти хіба простив би приниження, Серж? От бачиш, ти мовчиш, значить, згоден зі мною… Ану, розслаб литки, я повинен добре їх пром’яти, кожну клітинку, щоб зручніше було скинути слухняне тобі тіло в сідло «іцукі» і дати газ, і пронестися повз двох жінок і товстого старого чоловіка, і зробити три постріли, три твоїх постріли, а за рогом, як і тоді, в Палермо, стоятиме машина, і за кермом, як і там, сидітиму я, а вранці ми будемо вже в Марселі, одразу ж попливемо на яхті в море, а через три дні полюватимеш в Сіцілії, я ж знаю, як ти б’єш перепелів, і Сюзанна підсмажить їх нам на рожні, і жир капатиме у вогонь, ми питимемо з тобою кисле червоне шипуче вино і купатимемося в басейні, і тоді я дозволю Сюзанні робити тобі масаж. Я спатиму цілісінькими днями в шезлонзі й робитиму тобі укол увечері, перед заходом сонця; а зараз, після того як я тебе розігрію і дам тобі маленьку порцію найкращого героїну і ти зразу збадьоришся, тобі захочеться встати; в тобі буде легкість, весела легкість, ану, вставай, я йду кип’ятити шприц, вставай, Серж, вставай,