Місце під зорями - Анні Кос
Деякий час було тихо-тихо, але врешті решт Ейдан похмуро кивнув:
— Добре. Я вірю у твою мудрість і підтримаю тебе за будь-яких обставин. І, звісно, допоможу підготуватися до поїздки. Представники родів Вісу, Мьора, Арвів і Яміт проведуть тебе через ліси, а далі…
— А далі я справлюся, — Лонхат заспокійливо поплескав друга по плечу.
Так і вийшло, що наступної весни, коли сніг зійшов, Лонхат рушив в дорогу. Збори зайняли небагато часу, із собою старий воїн вирішив узяти тільки декілька людей, але нікого з тих, хто бував у столиці. Що станеться, якщо Хальвард Ейлерт Ейнар виявиться тією самою людиною з Вітахольма, Лонхат намагався не думати. Він волів переконатися в тому, що помилився, і водночас сподівався, що всі його домисли — правда. Адже бодай крихітний шанс дізнатися, що ж сталося з Йорунн насправді, здавався йому дарунком долі.
Та йому не потрібні були зайві свідки. Якщо надіям не судилося виправдатися, то краще близьким не бачити його розчарування. Інакше ж... Що було б інакше Лонхат не міг відповісти навіть самому собі.
