Заміжжя заради спасіння - Маріанна Ласкава

РОЗДІЛ 25

УЛЯНА.

Коли я прокинулася відчуття було дивне, немов мене побили і викинули, обернулася щоб роздивитися де я, але місце дивне, я на крапельниці, от чорт, і тут я все згадала, дивна машина, переслідування, аварія, і далі провал в пам'яті, так стоп, а де мій горе чоловік Матвій? Сподіваюся він живий, так я його не могла терпіти але він мене захистив і я за це йому вдячна, тому цього разу навіть хвилююся за нього.

І тут відчинилися двері і зайшов він, в чистому одязі, без подряпин, короче немов з ним нічого і не сталося. Сів спокійно біля мене, взяв за руку і сказав:

Привіт  Привіт  Як ти? Не знаю, а  що щось сталося? Так.. Де я? А ти не зрозуміла? Ні  В лікарні  Що сталося? А ти не пам'ятаєш? Пам'ятаю, але чому я тут? Щоб переконатися що з тобою все добре  То все добре? Так Давно я тут? Майже добу Тоді Я хочу додому  Гаразд, скажу лікарю нехай виписує Добре, а батьки знають? Про що? Про те що сталося  Ні Добре  Тоді збирайся а я скоро  Гаразд 

  І він пішов, через деякий час прийшла медсестра зняла крапельниці, і пішла, я встала все тіло боліло, але ходити могла, тому одяглася і чекала його. Він прийшов і відразу до мене.

Все добре? Та наче б то Точно готова додому? Може краще ще в лікарні побути? Ні я хочу додому  Гаразд, тоді пішли 

    він взяв мене за руку, потім за талію, і ми пішли, машина нас вже чекала. Вся дорога була в повній тиші. 

     Коли приїхали нас зустрів Сергій.

Привіт сім'я Полякових Привіт друже - сказав Матвій  Привіт - тихо сказала я Як ти Уляна? Наче жива Це добре, а то в разі чого Матвій би всіх закатав в асфальт, якщо хтось теле посмів би тронуть - з серйозним виразом сказав він, на що я глянула і сказала: Це жарт? Ні, ти його ще погано знаєш, він гарно захищає тих то йому дорогий, сама запитай - я глянула на нього, на що він відповів: Що?? Я чекаю пояснення на це все  А що тут пояснювати, Сергій сказав правду!  То це виходить що я… - не встигла договорити як він сказав: Так! А тепер пішли тобі потрібен душ, сніданок і відпочинок, і сперечатися навіть не думай Гаразд 

      Далі він взяв мене за руку і повів у дім, до кімнати, біля дверей зупинився і сказав:

Побачимося пізніше  Гаразд 

     і пішов, а я пішла в кімнату. Там взяла халат і пішла в душ, там пробула 20 хвилин точно, трохи стало легше, потім вийшла і в ліжко, трохи полежу потім одягнутися. Але тут стук в двері, потім зайшов Матвій

Я тобі приніс поїсти Я могла і на кухню прийти  Знаю, але ти після лікарні тому зараз поїси так А ти? Що я? Вже поїв ? Так  Добре  Тоді їж, а я піду не буду заважати Дякую 

     І він пішов. Що ж не знала що Поляков може бути такий добрий, але мені приємно. Я швидко поїла, випила каву з печивом, піднос поставила на стіл, пішла вирушила волосся, одяглася і пішла на кухню помити посуд.

    Коли закінчила на кухні з прибиранням вирішила зробити на вечерю печеру картоплю з м'ясом у духовці, і салат, коли все було в процесі сіла попити каву, і тут почула голос:

А мені кава знайдеться? Думаю так..- хотіла встати і зробити але не встигла: Не треба, я сам  Ну гаразд  Що готуєш? Потім побачиш  Гаразд, як ти себе почуваєш? Нормально  Це добре  Щось дізнався про того через кого це все ? Все вказує нашого ворога але доказів сама розумієш нема  Зрозуміло  Не хвилюйся я зроблю все можливе щоб тебе захистити  А моїх батьків і Кирила? Їх теж, але як я зрозумів його зараз більше цікавить ми з тобою тому твоя сім'я в безпеці  Добре 

  далі настала тиша. Ми допили каву, він навіть допоміг накрити на стіл, потім ми повечеряли, поговорили про всяку фігню навіть не пам'ятаю про що, помили посуд і розійшлися по своїх кімнатах.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍