Аномальні рідини - Наталія Ольшевська

 Садист! Я знаю навіщо він це робить. Перевіряє чи готова я бути з ним не лише заради сексу. Кілька секунд даю собі, щоб заспокоїтися та заходжу на кухню за ним. Мовчки розігріваю пасту з грибами у вершковому соусі, ставлю перед ним тарілку та сідаю поряд.

- А ти не будеш? - запитує, помічаючи лише одну порцію.

- А я не голодна, - наголошую на другому слові, на що він реагує лише зухвалим поглядом та починає жувати.

- Які плани на сьогодні?

- Піду гуляти з цуценям. Сьогодні прийняла замовлення, тому вечір проведу на кухні.

- Я вийду з вами, не проти?

   Протягом усієї прогулянки Макс тримає мене за руку, наче боїться, що я чкурну від нього через найближчі кущі. Усе це для мене в новинку, тому відчувала себе не зовсім розслаблено. Видихнула, лише тоді, коли він провів мене до дверей та поїхав додому.

 Через годину вагань переступаю через інстинкт самозбереження, який кричить проявити байдужість,  і  з пам’яті набираю номер, який диктувала дівчинка, але відповіді не отримую.