Нові коментарі
У середу у 12:13
Ця книга - справжнє відкриття! Захоплюючий сюжет та глибокі персонажі не залишать байдужим. Рекомендую всім, хто шукає щось більше, ніж просто
Я не вірю у казки - Лада Астра
У середу у 12:02
Ця книга Джеймса Борга є чудовим посібником для вдосконалення навичок спілкування. Вона надає практичні поради, які допоможуть вам стати більш
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)
У вівторок у 18:32
Книга Джеймса Борга – практичний посібник для опанування ефективного спілкування. Вона вчить говорити так, щоб вас чули.
Мистецтво говорити. Таємниці ефективного спілкування - Джеймс Борг (Джеймс Борґ)
21 березня 2025 17:30
Книга про те, як контролювати себе і свої бажання. Дізналася, чому ми робимо те, що робимо, і як стати сильнішою.
Сила волі - Келлі Макгонігал
23 лютого 2025 15:54
«Доктор Сон» Стівена Кінга — це не просто продовження класичного роману «Сяйво», а й глибоке дослідження теми відродження, внутрішніх травм та
Доктор Сон - Стівен Кінг
Як очі любої засудять до вигнання... - Ронсар П'єр де
Аннотація до бестселера - Як очі любої засудять до вигнання... - Ронсар П'єр де
Всі твори автора ⟹ Ронсар П'єр де
Всі твори автора ⟹ Ронсар П'єр де
Читаємо онлайн Як очі любої засудять до вигнання... - Ронсар П'єр де
Як очі любої засудять до вигнання,
За їхнім вироком помру я в цвіті літ,
І Парка понесе у потойбічний світ,
Де хвиль чудесних рік почую вирування;
Печери і луги, прийміть моє благання,
Ви, тіняві гаї, мій сховок від обид,
Розкиньте ширше тінь своїх розлогих віт,
Щоб я під ними мав довічне почивання.
І, може, з'явиться колись поет новий
І, сам закоханий, талан згадавши мій,
Вкарбує в кипарис слова із епіграми:
"Співець вандомських лук, лісів, річок, озер
Зневажений тут жив і у скорботі вмер:
Його у гріб звели прекрасні очі дами".
Автор: П'єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра
За їхнім вироком помру я в цвіті літ,
І Парка понесе у потойбічний світ,
Де хвиль чудесних рік почую вирування;
Печери і луги, прийміть моє благання,
Ви, тіняві гаї, мій сховок від обид,
Розкиньте ширше тінь своїх розлогих віт,
Щоб я під ними мав довічне почивання.
І, може, з'явиться колись поет новий
І, сам закоханий, талан згадавши мій,
Вкарбує в кипарис слова із епіграми:
"Співець вандомських лук, лісів, річок, озер
Зневажений тут жив і у скорботі вмер:
Його у гріб звели прекрасні очі дами".
Автор: П'єр де Ронсар, переклад: Ф. Скляра
Відгуки про книгу Як очі любої засудять до вигнання... - Ронсар П'єр де (0)
